1 Послання до коринтян 10

10 ¹Брати і сестри, хочу, щоб ви знали: усі наші предки були під хмарою і всі пройшли крізь море. ²Усі вони хрестилися в Мойсея у хмарі та в морі. ³Усі вони їли ту саму духовну їжу ⁴і всі пили той самий духовний напій, бо пили зі скелі духовної, що йшла за ними, — а та скеля була Христос. ⁵Але наш Отець не вподобав більшості з них, бо вони полягли в пустелі.

⁶Усе це сталося нам за приклад, щоб ми не прагнули злого, як прагнули вони. ⁷Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них; як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встав забавлятися.» ⁸Не чинімо статевого гріха, як чинили деякі з них, — за один день загинуло двадцять три тисячі. ⁹Не випробовуймо Христа, як робили деякі з них і загинули від змій. ¹⁰І не нарікайте, як нарікали деякі з них і загинули від губителя. ¹¹Усе це сталося з ними за приклад, а написане на пересторогу нам, на яких прийшов кінець віків. ¹²Тож хто думає, що стоїть, нехай пильнує, щоб не впасти. ¹³Вас не спіткала жодна спокуса, крім звичайної для людей. А наш Отець вірний: він не допустить, щоб вас спокушали понад ваші сили, але разом зі спокусою дасть і вихід, щоб ви могли її витримати.

¹⁴Тому, любі, тікайте від ідолопоклонства. ¹⁵Кажу як розумним людям; самі розсудіть, що я кажу. ¹⁶Чаша благословення, яку ми благословляємо, — хіба не є участю в крові Христа? Хліб, який ламаємо, — хіба не є участю в тілі Христа? ¹⁷Оскільки хліб один, то й ми, хоч нас багато, є одним тілом, бо всі причащаємося від одного хліба. ¹⁸Подивіться на народ Ізраїлю: хіба ті, хто їсть жертви, не є учасниками жертовника? ¹⁹Що ж я кажу? Що жертва ідолам щось значить, чи що ідол щось значить? ²⁰Ні, але те, що приносять у жертву ті, хто не знає Отця, вони приносять демонам, а не нашому Отцеві; я ж не хочу, щоб ви мали спільність із демонами. ²¹Не можете пити чашу Господа і чашу демонів; не можете бути за столом Господа і за столом демонів. ²²Чи хочемо викликати в Господа ревнощі? Хіба ми сильніші за нього?

²³«Усе дозволено» — та не все корисне. «Усе дозволено» — та не все збудовує. ²⁴Нехай ніхто не шукає свого добра, а добра ближнього. ²⁵Їжте все, що продається на м’ясному ринку, не допитуючись ні про що задля сумління, ²⁶бо «земля належить нашому Отцеві, і все, що на ній.» ²⁷Якщо хтось невіруючий запросить вас на обід і ви захочете піти, їжте все, що подадуть, не допитуючись задля сумління. ²⁸Але якщо хтось скаже вам: «Це принесене в жертву», — не їжте цього заради того, хто сказав, і заради сумління. ²⁹Я кажу не про твоє сумління, а про сумління іншого. Бо навіщо чужому сумлінню судити мою свободу? ³⁰Якщо я їм із вдячністю, то чому мене ганять за те, за що я дякую?

³¹Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось інше, усе робіть на славу нашого Отця. ³²Не давайте приводу для спокуси ні юдеям, ні грекам, ні церкві нашого Отця, ³³як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.