Євангеліє від Марка 2

2 ¹Через кілька днів, коли Ісус повернувся до Капернаума, рознеслася чутка, що він удома. ²Зібралося так багато людей, що не лишилося місця навіть біля дверей, а він промовляв до них слово. ³Потім прийшли люди й принесли до нього паралізованого, якого несли четверо. ⁴Не маючи змоги піднести його до Ісуса через натовп, вони розібрали дах над ним, проламали його й опустили ноші, на яких лежав паралізований.

⁵Коли Ісус побачив їхню віру, він сказав паралізованому: «Сину, твої гріхи прощені».

⁶А там сиділи деякі книжники й міркували у своїх серцях: ⁷«Чому цей чоловік так говорить? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?»

⁸Ісус відразу пізнав своїм духом, що вони так міркують у собі, і сказав їм: «Чому ви міркуєте про це у своїх серцях? ⁹Що легше — сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені“, чи сказати: „Устань, візьми свої ноші й ходи“? ¹⁰Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи» — він сказав паралізованому, ^a a v10 Книжники щойно сказали, що тільки Бог може прощати гріхи, — а тепер Ісус, Син Людський, прощає їх. Титул «Син Людський» сягає видіння Даниїла про того, кому дано вічну владу, і тут він тихо відкриває, ким є Ісус. ¹¹«Кажу тобі: устань, візьми свої ноші й іди додому».

¹²Він устав, відразу взяв свої ноші й вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і прославляли нашого Отця, кажучи: «Ніколи ми не бачили нічого подібного».

Ісус кличе митника

¹³Ісус знову вийшов до моря; увесь натовп приходив до нього, і він навчав їх.

¹⁴Проходячи, він побачив Левія, сина Алфеєвого, що сидів біля митниці, і сказав: «Іди за мною». Той устав і пішов за ним.

¹⁵Коли Ісус возлежав за столом у домі Левія, багато митників та грішників возлежали з Ісусом і його учнями, бо багато хто йшов за ним. ¹⁶Побачивши, що він їсть із грішниками та митниками, фарисейські книжники запитали його учнів: «Чому він їсть із митниками та грішниками?»

¹⁷Почувши це, Ісус сказав їм: «Здорові не потребують лікаря, а хворі потребують. Я прийшов покликати не праведних, а грішників».

Нове вино, новий шлях

¹⁸Учні Йоана та фарисеї постили. Вони прийшли й запитали його: «Чому учні Йоана та учні фарисеїв постять, а твої не постять?»

¹⁹Ісус сказав їм: «Хіба можуть весільні гості постити, поки з ними жених? Доки мають із собою жениха, вони не можуть постити. ²⁰Але настануть дні, коли жениха заберуть від них; тоді, того дня, вони поститимуть. ²¹Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу; інакше нова латка відривається від старого, і діра стає ще гіршою. ²²Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки; вино розриває бурдюки, і гине і вино, і бурдюки. Молоде вино наливають у нові бурдюки».

Син Людський — Господь суботи

²³Однієї суботи він проходив через поля, і дорогою його учні почали зривати колоски. ²⁴Фарисеї сказали йому: «Дивись, чому вони роблять те, чого не дозволено робити в суботу?»

²⁵А він сказав їм: «Невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли був у нужді та голодний, він і ті, що були з ним, ²⁶як він увійшов у дім нашого Отця за днів первосвященика Авіатара, їв хліби покладання, яких не дозволено їсти нікому, крім священників, і дав також тим, що були з ним?»

²⁷І сказав їм: «Субота створена для людини, а не людина для суботи. ²⁸Тож Син Людський — Господь навіть суботи».