Отара, призначена на заклання
За словом свого Отця Захарія грає роль пастиря над отарою, призначеною на заклання, ламає дві свої палиці, Милість і Єдність, і з ним розраховуються тридцятьма срібняками, які кидають гончареві. Далі приходить нікчемний пастир, що пожирає отару.
11 1Відчини свої двері, Ліване, — нехай вогонь пожере твої кедри! 2Ридай, кипарисе, бо впав кедр, знищено величні дерева! Ридайте, дуби башанські, бо повалено густий ліс! 3Слухай — голосіння пастухів, бо знищено їхню славу! Слухай — ревіння левенят, бо знищено хащі Йордану!
4Так говорить мій Отець: Паси отару, призначену на заклання.
5Їхні покупці ріжуть їх безкарно; їхні продавці кажуть: «Слава Богу, я розбагатів!» — а їхні власні пастухи не виявляють до них милосердя. 6Бо Я більше не змилосерджуся над жителями цієї землі, — каже наш Отець. — Я віддаю кожного — кожного в руку його ближнього та його царя; вони знищать землю, і Я нікого не врятую з їхньої руки.
7Тож я пас отару, призначену на заклання, найбільш гноблену з отари. Я взяв дві палиці, одну назвавши Милість, а другу — Єдність, і пас отару. 8За один місяць я усунув трьох пастухів. Я втратив терпіння до них, і вони теж зненавиділи мене. a a v8 Хто такі «три пастухи», невідомо; жоден науковий погляд не здобув загального визнання. 9Тоді я сказав: «Я не пастиму вас. Хто вмирає — нехай умирає, хто приречений — нехай гине, а ті, що залишилися, нехай пожирають плоть одне одного».
10Я взяв свою палицю Милість і зламав її, розірвавши заповіт, який я уклав з усіма народами. 11Так його було розірвано того дня, і бідні з отари, що дивилися на мене, зрозуміли, що це було слово нашого Отця. 12Я сказав їм: «Якщо вважаєте за потрібне, дайте мені мою платню; якщо ж ні — залиште її собі». Тож вони відважили мою платню — тридцять срібняків. b b v12 Ці тридцять срібняків — та сама ціна, яку Новий Заповіт називає грошима, заплаченими за зраду Ісуса (Матвія 27:9-10).
13Тоді наш Отець сказав мені: «Кинь це гончареві» — ото величезна ціна, в яку вони мене оцінили! Тож я взяв тридцять срібняків і кинув їх у дім нашого Отця, гончареві.
14Тоді я зламав свою другу палицю, Єдність, скасувавши братерство між Юдою та Ізраїлем.
15Тоді наш Отець сказав мені: «Візьми знову знаряддя нерозумного пастуха. 16Бо Я піднімаю в цій землі пастуха, який не дбатиме про гинучих, не шукатиме розсіяних, не зцілятиме покалічених, не годуватиме здорових, — але їстиме м’ясо відгодованих і відриватиме їм копита. 17Горе моєму негідному пастуху, що покидає отару! Нехай меч впаде на його руку і на його праве око! Нехай усохне його рука дощенту, а праве око зовсім осліпне!»
