Отець захищає Єрусалим
Єрусалим стає каменем, що ранить кожен народ, який пробує його підняти, а його найслабший захисник б’ється, як Давид. Тоді настрій цілком змінюється: наш Отець виливає дух благодаті, і вони дивляться на Ісуса, якого пронизали, і оплакують його, як єдину дитину.
12 1Тягар: слово нашого Отця про Ізраїль — так проголошує наш Отець, який розпростирає небеса, закладає основи землі й творить дух людини в її нутрі:
2«Дивись, Я роблю Єрусалим чашею, від якої захитаються всі навколишні народи; а Юда теж опиниться в облозі проти Єрусалима. 3Того дня Я зроблю Єрусалим важким каменем для всіх народів; усі, хто підніматиме його, тяжко поранять себе, коли всі народи землі зберуться проти нього.» 4Того дня, — каже наш Отець, — Я вражу кожного коня панікою, а його вершника — безумством. Я пильнуватиму над домом Юди, але кожного коня народів вражу сліпотою. 5Тоді роди Юди скажуть у серцях своїх: „Мешканці Єрусалима сильні завдяки своєму Отцеві, Отцеві небесних військ.“
6«Того дня Я зроблю роди Юди жаровнею серед дров, палаючим смолоскипом серед снопів; вони пожеруть усі навколишні народи праворуч і ліворуч, а Єрусалим залишиться безпечно на своєму місці.
7«Наш Отець спершу врятує Юдині шатра, щоб дім Давида і мешканці Єрусалима не звеличилися над Юдою. 8Того дня наш Отець захистить тих, хто живе в Єрусалимі, так що найслабший серед них буде могутній, як цар Давид. А царські нащадки будуть, як наш Отець, як вісник нашого Отця, що йде перед мешканцями Єрусалима. 9„А того дня Я вирушу знищити всі народи, що прийдуть проти Єрусалима.
Погляд на Того, кого пронизали
10«І виллю на дім Давида і на тих, хто живе в Єрусалимі, дух благодаті й молінь про милість, і вони поглянуть на мене — на Ісуса, якого пронизали, — і оплакуватимуть його, як оплакують єдину дитину, і гірко тужитимуть за ним, як тужать за первістком. a a v10 Тут наш Отець вказує на свого Сина: Пронизаний — це Ісус. Євангеліє від Івана бачить цей вірш сповненим на хресті, а Об’явлення вторує йому — ті, хто колись відкинув його, одного дня поглянуть на нього й заридають і знайдуть дорогу додому. 11Того дня скорбота в Єрусалимі буде така велика, як скорбота за Гадад-Ріммоном у долині Меґіддо. b b v11 Меґіддо було великою долиною битв Ізраїлю, що запам’яталася глибокою народною жалобою — символом найгіркішої скорботи, яку тільки міг пізнати народ. 12Земля буде в жалобі, кожен рід окремо: дім Давида окремо, і дружини їхні окремо; дім Натана окремо, і дружини їхні окремо; 13рід дому Левія окремо, і дружини їхні окремо; рід шимеїв окремо, і дружини їхні окремо; 14і всі інші роди, кожен рід окремо, і дружини їхні окремо.“»
