Захарія 10

10 ¹Просіть дощу в нашого Отця в пору весняних дощів — нашого Отця, який творить грозові хмари; він дає їм зливи дощу, кожному — зелень на полі.

²Бо домашні ідоли говорять пустоту, а віщуни бачать неправду; вони розповідають оманливі сни й дають марну втіху. Тож люди блукають, немов вівці; вони пригнічені, бо немає пастуха.

³«Мій гнів палає проти пастухів, і я покараю проводирів отари; бо Отець небесних військ відвідав свою отару, дім Юди, і зробить їх подібними до свого величного коня в битві. ⁴Від нього вийде наріжний камінь, від нього — кілок намету, від нього — бойовий лук, від нього — кожен володар разом. ^a a v4 Наріжний камінь, кілок намету, на якому тримається вся вага, володар, що приходить від Юди, — Новий Заповіт називає його Ісусом, на якому наш Отець будує свій народ. ⁵Разом вони будуть, немов могутні воїни, що топчуть багно вулиць у битві. Вони воюватимуть, бо наш Отець з ними, і вершники на конях будуть осоромлені.

⁶«Я зміцню дім Юди і врятую дім Йосипа. Я приведу їх додому, бо моє серце тягнеться до них, і вони будуть, немов я ніколи не відкидав їх; бо я — їхній Отець, і я відповім їм. ⁷Тоді Єфрем буде, немов могутній воїн, і їхні серця зрадіють, наче від вина. Їхні діти побачать це й зрадіють; їхні серця тріумфуватимуть у нашому Отці. ⁸„Я свисну їм і зберу їх, бо я викупив їх, і буде їх стільки, скільки колись було. ⁹Хоч я розсію їх серед народів, у далеких краях вони згадають мене; вони будуть жити разом зі своїми дітьми й повернуться. ¹⁰Я приведу їх додому з землі Єгипетської і зберу їх з Ассирії; Я приведу їх у землю Гілеаду та Лівану, аж доки не стане для них місця. ¹¹Вони пройдуть крізь море лиха; він вразить хвилі моря, і вся глибина Нілу висохне. Гордість Ассирії буде принижена, а скіпетр Єгипту відійде.“ ¹²Я зміцню їх у собі, і в моє ім’я вони ходитимуть, — каже наш Отець.»