Отець прославляє свого Сина
На горі Його обличчя сяє, і голос Його Отця з хмари велить слухати Його. Унизу чекає батько зі змученим сином, а учні не змогли допомогти. Ісус зцілює хлопця, називає їхню віру малою і знову каже, що Його буде видано.
17 1Через шість днів Ісус узяв Петра, Якова та Івана, його брата, і повів їх самих на високу гору. 2Він переобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одяг Його став білим, як світло. 3І раптом з’явилися їм Мойсей та Ілля, що розмовляли з Ним. 4Петро сказав Ісусові: «Господи, добре нам тут бути. Якщо хочеш, я поставлю три намети — один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі.»
5Коли Він ще говорив, ясна хмара огорнула їх, і голос із хмари промовив: «Це Син мій улюблений, Якого я вподобав. Його слухайте.»
6Почувши це, учні впали ниць і дуже злякалися.
7Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Устаньте й не бійтеся.»
8А коли вони підвели очі, то побачили тільки Ісуса.
9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.»
10Учні запитали Його: «Чому ж тоді книжники кажуть, що спершу має прийти Ілля?»
11Він відповів: «Ілля справді прийде й відновить усе. 12Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та його не впізнали, а вчинили з ним, як захотіли. Так само і Син Людський має постраждати від їхніх рук.»
13Тоді учні зрозуміли, що Він казав їм про Івана Хрестителя.
Ісус зцілює змученого хлопця
14А коли вони підійшли до натовпу, до Нього наблизився чоловік, що впав перед Ним на коліна, 15і сказав: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він має напади й тяжко мучиться: часто падає у вогонь, а часто у воду. 16Я привів його до Твоїх учнів, та вони не змогли його зцілити.»
17Ісус відповів: «О роде невірний та розбещений! Доки Я буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його сюди до Мене.»
18І Ісус заборонив демонові, і той вийшов з нього, і хлопець зцілився тієї ж миті.
19Тоді учні підійшли до Ісуса насамоті й запитали: «Чому ми не змогли вигнати його?»
20Він відповів їм: «Бо ваша віра мала. Істинно кажу вам: якщо матимете віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: „Перейди звідси туди“ — і вона перейде. І ніщо не буде для вас неможливим.» a a v20 Найдавніші рукописи не мають тут вірша 21; пізніші списки додають: «Цей же рід не виходить інакше, як молитвою та постом.»
22Коли вони зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський має бути виданий у руки людей, 23і вб’ють Його, та третього дня Він воскресне.» І вони дуже засмутилися.
Храмовий податок
24Коли вони прийшли до Капернаума, збирачі храмового податку підійшли до Петра й запитали: «Чи ваш Учитель не платить храмового податку?»
25Він відповів: «Так.» А коли той увійшов до дому, Ісус заговорив перший: «Як ти думаєш, Симоне? Із кого земні царі збирають мито чи податки — зі своїх синів чи з чужих?» b b v25 Запитання Ісуса вказує на глибшу істину: як Син у домі свого Отця, Він не винен там жодного податку — храм належить Його Отцеві, а Він — Син.
26А коли Петро відповів: «Із чужих», — Ісус сказав йому: «Отже, сини вільні.»
27«Але щоб не спокусити їх, піди до моря, закинь гачок і візьми першу рибу, що попадеться. Відкрий їй рота — і знайдеш монету. Візьми її й віддай їм за Мене та за себе.»
