Євангеліє від Матвія 16

16 ¹Фарисеї та садукеї прийшли, щоб випробувати його, і просили показати їм знамення з неба.

²Він відповів: «Коли настає вечір, ви кажете: „Буде погожа година, бо небо червоне“.»

³«А вранці: „Сьогодні буде буря, бо небо червоне й похмуре“. Ви вмієте читати обличчя неба, але не можете розпізнати знаків часу.»

⁴«Лукаве й невірне покоління шукає знамення, та не дасться йому іншого знамення, крім знамення Йони». Потім він залишив їх і пішов геть.

Закваска фальшивого вчення

⁵Коли учні переправилися на той бік, то забули взяти хліба.

⁶Ісус сказав їм: «Пильнуйте й стережіться закваски фарисеїв та садукеїв».

⁷Вони міркували між собою й казали: «Це тому, що ми не взяли хліба».

⁸Знаючи це, Ісус сказав: «Чому ви міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба? ⁹Невже ви ще не розумієте? Хіба не пам’ятаєте п’ять хлібів на п’ять тисяч і скільки кошиків ви назбирали?

¹⁰«Чи сім хлібів на чотири тисячі і скільки кошиків ви назбирали?

¹¹«Чому ви не розумієте, що не про хліб я вам казав? Стережіться закваски фарисеїв та садукеїв».

¹²Тоді вони зрозуміли, що він казав їм стерегтися не хлібної закваски, а вчення фарисеїв та садукеїв.

Петро визнає Сина Отця

¹³Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус запитав своїх учнів: «За кого люди вважають Сина Людського?»

¹⁴Вони відповіли: «Одні кажуть, що за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за Єремію або одного з пророків».

¹⁵Він сказав їм: «А ви за кого мене вважаєте?»

¹⁶Симон Петро відповів: «Ти — Христос, Син живого Отця».

¹⁷Ісус відповів: «Блаженний ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло й кров відкрили тобі це, а мій Отець на небі.

¹⁸«І кажу тобі: ти — Петро, і на цій скелі я збудую свою Церкву, і брама могили не здолає її.

¹⁹«Я дам тобі ключі Царства нашого Отця. Що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небі, а що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небі».

²⁰Тоді він суворо наказав учням нікому не казати, що він — Христос.

Син мусить постраждати і воскреснути

²¹Відтоді Ісус почав говорити своїм учням, що мусить піти до Єрусалима і багато страждати від старійшин, первосвящеників та книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.

²²Петро відвів його вбік і став докоряти йому: «Нізащо, Господи! Хай ніколи не станеться з тобою такого».

²³А він обернувся й сказав Петрові: «Відійди від мене, сатано! Ти перешкода мені, бо думаєш не про те, що турбує нашого Отця, а про те, що турбує людей».

²⁴Тоді Ісус сказав своїм учням: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за мною.

²⁵«Бо хто хоче зберегти своє життя, той втратить його, а хто втратить своє життя заради мене, той знайде його.

²⁶«Яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що може дати людина взамін за свою душу?

²⁷«Бо Син Людський має прийти у славі свого Отця зі своїми ангелами і тоді відплатить кожному за його вчинками.

²⁸«Істинно кажу вам: деякі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що приходить у своєму Царстві».