Євангеліє від Івана 21

21 ¹Після цього Ісус знову з’явив себе учням біля Тиверіадського моря. Ось як це сталося. ²Симон Петро, Тома, званий Близнюком, Натанаїл із Кани галілейської, сини Зеведеєві та двоє інших учнів були разом. ³Симон Петро сказав їм: «Піду ловити рибу». «Підемо й ми з тобою», — відповіли вони. Тож вони вийшли та сіли в човен, але тієї ночі нічого не впіймали.

⁴На світанку Ісус став на березі, та учні не впізнали, що це Ісус.

⁵Ісус сказав їм: «Діти, чи маєте якусь рибу?» Вони відповіли йому: «Ні».

⁶Він сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, і знайдете рибу». Вони закинули й уже не могли її витягнути через безліч риби.

⁷Учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Почувши, що це Господь, Симон Петро обгорнувся своїм одягом, — бо зняв його для роботи, — і кинувся в море. ⁸Інші учні припливли човном, тягнучи сіть, повну риби, бо були лише приблизно за сто метрів від берега. ⁹Коли вони вийшли на берег, то побачили вогнище з жару, на ньому рибу й хліб.

¹⁰Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, яку щойно впіймали».

¹¹Симон Петро зайшов у човен і витягнув сіть на берег, повну великої риби — сто п’ятдесят три; і попри таку кількість, вона не порвалася.

¹²Ісус сказав їм: «Ідіть, поснідайте». Ніхто з учнів не наважувався запитати його: «Хто ти?» — бо знали, що це Господь.

¹³Ісус підійшов, узяв хліб і дав їм, а також рибу. ¹⁴Це вже втретє Ісус явив себе учням після того, як воскрес із мертвих.

¹⁵Коли вони поснідали, Ісус запитав Симона Петра: «Симоне, сину Йоанів, чи любиш ти мене всім серцем, більше за цих?» Той відповів: «Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе як друга». Ісус сказав йому: «Паси ягнят моїх».

¹⁶Удруге Ісус запитав: «Симоне, сину Йоанів, чи любиш ти мене всім серцем?» Той відповів: «Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе як друга». Ісус сказав: «Дбай про овець моїх».

¹⁷Утретє Ісус сказав йому: «Симоне, сину Йоанів, чи любиш ти мене як друга?» Петро засмутився, що Ісус утретє запитав його: «Чи любиш ти мене як друга?» — і сказав: «Господи, ти знаєш усе; ти знаєш, що я люблю тебе як друга». Ісус сказав йому: «Паси овець моїх».

¹⁸«Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то сам одягався й ходив, куди хотів; але коли постарієш, простягнеш свої руки, й інший тебе одягне та поведе, куди не хочеш». ¹⁹Сказав же це Ісус, щоб показати, якою смертю Петро прославить нашого Отця. Потім сказав йому: «Іди за мною».

²⁰Петро обернувся й побачив, що за ними йде учень, якого любив Ісус, — той, що на вечері схилився до Ісуса й запитав: «Господи, хто тебе зрадить?» ²¹Побачивши його, Петро сказав Ісусові: «Господи, а що буде з ним?»

²²Ісус сказав йому: «Якщо я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за мною». ²³І рознеслося це слово між братами та сестрами, що той учень не помре. Та Ісус не казав йому, що він не помре, а лише: «Якщо я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того?»

²⁴Це той учень, який свідчить про це й який написав це; і ми знаємо, що його свідчення правдиве. ²⁵Ісус зробив і багато іншого. Якби все те записати по порядку, то, гадаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. ^a a v25 Навмисний образний вислів про те, як багато зробив Ісус, — а не буквальне вимірювання.