Євангеліє від Івана 14

14 ¹«Нехай не тривожаться ваші серця. Віруйте в нашого Отця, віруйте й у мене. ²У домі мого Отця багато помешкань. Якби це було не так, хіба сказав би я вам, що йду приготувати вам місце? ³А якщо піду й приготую вам місце, то повернуся й візьму вас до себе, щоб і ви були там, де я. ⁴А дорогу туди, куди я йду, ви знаєте.»

⁵Фома сказав йому: «Господи, ми не знаємо, куди ти йдеш,— як же нам знати дорогу?»

⁶Ісус відповів йому: «Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. ⁷Якби ви знали мене, то знали б і мого Отця. Відтепер ви знаєте його й бачили його.»

⁸Філип сказав йому: «Господи, покажи нам Отця, і того нам досить.»

⁹Ісус відповів: «Філипе, стільки часу я з вами, а ти не знаєш мене? Хто бачив мене, той бачив Отця. Як же ти кажеш: „Покажи нам Отця“? ¹⁰Хіба ти не віриш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які я говорю вам, не від мене,— це Отець, який живе в мені, творить свої діла. ¹¹Повірте мені, що я в Отці, а Отець у мені; а як ні, то повірте задля самих діл. ¹²Істинно, істинно кажу вам: хто вірить у мене, той робитиме діла, які я роблю, і навіть більші за ці робитиме, бо я йду до Отця. ¹³І чого тільки попросите в ім’я моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині. ¹⁴Якщо чого попросите в мене в ім’я моє, я зроблю.»

Якщо ви любите мене

¹⁵«Якщо ви любите мене, то будете дотримуватися моїх заповідей. ¹⁶І я попрошу Отця, і він дасть вам іншого Помічника, Святого Духа, щоб був із вами повік, ^a a v16 Ісус називає цього Помічника Святим Духом у вірші 26 — FHB переносить це ім’я наперед, щоб читачі зустріли Духа на ім’я вже з першої обітниці. ¹⁷Духа правди, якого світ не може прийняти, бо не бачить його й не знає його. А ви знаєте його, бо він перебуває з вами й буде у вас. ¹⁸Не залишу вас сиротами, прийду до вас. ^b b v18 Ісус прийшов, щоб привести сиріт додому — цей вірш називає саму суть того, чому він прийшов. ¹⁹Незабаром світ уже не бачитиме мене, а ви бачитимете мене. Оскільки я живу, то й ви будете жити. ²⁰Того дня ви пізнаєте, що я у своєму Отці, ви в мені, а я у вас. ²¹Хто має мої заповіді й дотримується їх, той любить мене; а хто любить мене, того полюбить мій Отець. І я полюблю його та явлю йому себе.»

²²Юда, не Іскаріот, запитав: «Господи, чому ти збираєшся явити себе нам, а не світові?»

²³Ісус відповів: «Хто любить мене, той буде берегти моє слово, і мій Отець полюбить того, і ми прийдемо до нього й оселимося в ньому. ^c c v23 Отець, який у вірші 2 готує нам помешкання у своєму домі, оселяється в тих, хто любить Ісуса,— обидва напрямки близькості в одному розділі. ²⁴Хто не любить мене, той не береже моїх слів. А слово, яке ви чуєте, не моє, а Отця, який послав мене.

²⁵Це я сказав вам, поки ще перебуваю з вами. ²⁶А Помічник, Святий Дух, якого Отець пошле в ім’я моє, навчить вас усього й нагадає вам усе, що я казав вам.

²⁷Мир залишаю вам, мир мій даю вам. Даю вам не так, як дає світ. Нехай не тривожаться ваші серця й не страхаються. ²⁸Ви чули, що я сказав вам: „Я відходжу й повертаюся до вас“. Якби ви любили мене, то зраділи б, що я йду до Отця, бо Отець більший за мене. ^d d v28 Ісус говорить тут про своє місце в посланні Отця — Син підкоряється місії Отця — а не про якусь меншу природу. Отець і Син — одне (10:30); Син шанує Отця, який послав його. ²⁹І ось я сказав вам про це раніше, ніж сталося, щоб ви повірили, коли станеться. ³⁰Уже недовго мені говорити з вами, бо надходить володар цього світу. Він не має наді мною влади, ³¹але щоб світ пізнав, що я люблю Отця, я роблю саме так, як заповів мені Отець. Устаньте, ходімо звідси.»