Йов 39

39 ¹«Чи знаєш ти, коли народжують гірські кози? Чи стежиш ти за ланями, коли вони народжують? ²Чи можеш ти полічити місяці, коли вони носять своїх малят? Чи знаєш ти час, коли вони народжують? ³Вони припадають до землі й народжують; їхні пологові болі минають. ⁴Їхні малята міцніють у відкритому полі; вони відходять і не повертаються.

⁵«Хто випустив на волю дикого осла? Хто розв’язав мотузки прудкого осла, ⁶якому Я дав пустелю за домівку, а солончаки — за житло? ⁷Він зневажає міський гамір і ніколи не чує крику погонича. ⁸Він блукає горами в пошуках пасовиська, вишукуючи все зелене.

⁹«Чи захоче дикий бик служити тобі? Чи заночує він біля твоїх ясел? ¹⁰Чи можеш ти прив’язати дикого бика мотузками до борозни? Чи оратиме він долини, ідучи за тобою? ¹¹Чи покладешся ти на нього, бо його сила велика? Чи довіриш йому свою працю? ¹²Чи можеш ти довіритися йому, що він привезе твоє зерно і збере його на твоєму току?

¹³«Крила струся радісно тріпочуть, та хіба це пір’я й оперення лелеки? ¹⁴Вона залишає свої яйця на землі і дає їм грітися в поросі, ¹⁵забуваючи, що нога може розчавити їх або що дикий звір може їх розтоптати. ¹⁶Вона жорстоко поводиться зі своїми малятами, наче вони не її; вона не боїться, що її праця була марною, ¹⁷бо Я змусив її забути мудрість і не дав їй частки в розумінні. ¹⁸Та коли вона кидається бігти, то сміється з коня та його вершника.

¹⁹«Чи ти даєш коневі його силу? Чи ти вдягаєш його шию в розмаяну гриву? ²⁰Чи ти змушуєш його стрибати, наче сарану? Його горде форкання наводить жах. ²¹Він б’є копитом у долині й радіє своїй силі; він кидається в бій. ²²Він сміється зі страху й не лякається; він не відступає перед мечем. ²³Сагайдак бряжчить при ньому, блискучий спис і дротик. ²⁴У лютому, нестримному запалі він пожирає землю; він не може встояти на місці, коли сурмить труба. ²⁵На звук труби він каже: „Ага!“ Він чує запах битви здалеку, громовий голос воєначальників і бойовий клич.

²⁶«Чи твоїм розумінням яструб злітає й розправляє свої крила на південь? ²⁷Чи за твоїм наказом орел ширяє й будує своє гніздо на висоті? ²⁸Він живе на скелі й оселяється там, на скелястому шпилі — своїй твердині. ²⁹Звідти він вишукує свою поживу; його очі помічають її здалеку. ³⁰Його пташенята впиваються кров’ю, і де вбиті, там і він».