Осія 1

1 ¹Слово нашого Отця, що було до Осії, сина Беері, за днів юдейських царів Озії, Йотама, Ахаза та Єзекії, а також за днів ізраїльського царя Єровоама, сина Йоаша.

Наш Отець промовляє через біль Осії

²Коли наш Отець уперше заговорив через Осію, наш Отець сказав: «Іди, візьми собі за дружину розпусницю й народи дітей розпусти, бо земля геть покинула мене, вдавшись до розпусти, замість того щоб іти за мною.» ^a a v2 Шлюб Осії з Ґомер — це живий образ заповітної любові нашого Отця до невірного народу. Уся книга простежує його серце через суд, стриманість, скорботу й невпинне прагнення до його дітей.

³Він пішов і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма; вона зачала й народила сина.

⁴А наш Отець сказав йому: «Назви його Їзреель, бо незабаром я покараю дім Єгу за кров Їзрееля й покладу край царству дому Ізраїлевого. ^b b v4 Їзреель означає «Бог сіє» або «Бог розсіює» — ім’я, що вказує і на кровопролиття, яке наш Отець осудить, і на розсіяння, що настане. ⁵І того дня я зламаю лук Ізраїля в долині Їзреель.»

⁶Вона знову зачала й народила дочку. А наш Отець сказав йому: «Назви її Ло-Рухама, бо я більше не виявлятиму милосердя до дому Ізраїлевого й зовсім не прощатиму їх. ^c c v6 Ло-Рухама означає «Без Милосердя» або «Непомилувана» — ім’я, яке наш Отець дає, щоб звістити пору, коли його ніжне, глибоке до нутра милосердя затримане. ⁷Але я змилуюся над домом Юдиним і врятую їх як їхній Отець — я не врятую їх ані луком, ані мечем, ані битвою, ані кіньми, ані вершниками.»

⁸Коли вона відлучила Ло-Рухаму від грудей, то знову завагітніла й народила сина.

⁹А наш Отець сказав: «Назви його Ло-Аммі, бо ви не мій народ, і я не буду вашим Отцем.» ^d d v9 Ло-Аммі означає «Не Мій Народ» — заповітна обітниця «ви мій народ, я ваш Бог», сказана навпаки. Це найтемніше слово в книзі, і наш Отець скасує його вже в наступному вірші.

¹⁰Синів Ізраїлевих буде незліченно, як піску морського, якого не зміряти й не злічити. Там, де їм казали: «Ви не мій народ», — скажуть їм: «Діти живого Отця». ¹¹Сини Юдині й сини Ізраїлеві зберуться разом, настановлять собі одного голову та вийдуть із землі, бо великий буде день Їзрееля.