Даниїл 12

12 ¹У той час постане Михаїл, великий князь, що охороняє дітей твого народу. Настане скорбота, якої не бувало від часу, коли постали народи, аж до тієї пори. У той час твій народ — усі, записані в книзі, — будуть врятовані. ²Багато хто з тих, що сплять у земному поросі, прокинуться — одні для вічного життя, а інші для ганьби та вічної зневаги. ³Мудрі сяятимуть, мов сяйво небесне, а ті, що навертають багатьох до праведності, — немов зорі, навіки-віків. ⁴А ти, Даниїле, закрий ці слова й запечатай книгу аж до кінця часів. Багато хто блукатиме туди-сюди, і знання примножиться.

⁵Тоді я, Даниїл, глянув і побачив двох інших, що стояли — один на цьому березі річки, а другий на тому. ⁶Один із них запитав чоловіка, вдягненого в льняне вбрання, що стояв над водами річки: «Доки триватимуть ці дива?»

⁷І почув я чоловіка, вдягненого в льняне вбрання, що стояв над водами річки; він підняв до неба свою праву руку й ліву та присягнув Тим, Хто живе вічно: аж до часу, часів і половини часу; коли завершиться роздроблення сили святого народу, тоді все це завершиться. ^a a v7 Вічний, Ким складається присяга, — Той, Хто живе вічно, — це наш Отець, джерело й кінець усіх віків.

⁸Я чув, але не зрозумів, тож запитав: «Пане мій, який кінець усього цього?»

⁹Він сказав: «Іди, Даниїле, бо ці слова закриті й запечатані аж до часу кінця. ¹⁰Багато хто очиститься, вибілиться й буде очищений вогнем, а злі й далі чинитимуть зло. Ніхто зі злих не зрозуміє, але мудрі зрозуміють.

¹¹Від часу, коли буде скасована щоденна жертва й поставлена гидота, що спричиняє спустошення, мине тисяча двісті дев’яносто днів. ¹²Блаженний той, хто чекає й досягне тисячі трьохсот тридцяти п’яти днів.

¹³А ти йди до кінця. Ти відпочинеш, а потім повстанеш, щоб отримати свій спадок, наприкінці днів.»