Естер 2

2 ¹Згодом, коли гнів царя Ксеркса вщух, він згадав Вашті, що вона зробила і що було ухвалено проти неї. ²Слуги царя сказали: «Нехай пошукають для царя гарних молодих незайманих дівчат. ³Нехай цар призначить урядників у кожній області свого царства, щоб зібрали всіх вродливих молодих незайманих дівчат до фортеці Сузи, до гарему під наглядом Гегая, царського євнуха, який охороняє жінок, і нехай дадуть їм засоби для краси. ⁴А та дівчина, яка сподобається цареві, нехай царює замість Вашті.» Це сподобалося цареві, і він так і зробив.

⁵У фортеці Сузи жив юдей на ім’я Мордехай, син Яіра, сина Шимея, сина Кіша, із племені Веніаміна, ⁶якого вигнали з Єрусалима разом із полоненими, забраними з юдейським царем Єхонією, якого відвів у неволю вавилонський цар Навуходоносор. ⁷Він виховував Гадассу — Естер — доньку свого дядька, бо вона не мала ні батька, ні матері. Ця дівчина була гарна станом і вродлива на вигляд; а коли її батько й мати померли, Мордехай узяв її за свою доньку.

⁸Коли оголосили царський наказ та указ і багато дівчат зібрали до фортеці Сузи під опіку Гегая, то й Естер узяли до царського палацу під опіку Гегая, охоронця жінок. ⁹Ця дівчина сподобалася йому й здобула його прихильність, тож він швидко дав їй засоби для краси та належну їжу, сімох добірних дівчат із царського палацу і перевів її зі служницями до найкращого в гаремі. ¹⁰Естер не виказала ні свого народу, ні свого роду, бо Мордехай наказав їй цього не робити. ¹¹Щодня Мордехай походжав перед подвір’ям гарему, щоб дізнатися, як почувається Естер і що з нею діється.

¹²Черга кожної дівчини йти до царя Ксеркса наставала після дванадцяти місяців належного догляду за красою: шість місяців миром, а шість — пахощами й косметикою. ¹³Кожна дівчина йшла до царя так: усе, чого вона просила, давали їй узяти з гарему до царського палацу. ¹⁴Увечері вона входила, а вранці поверталася до другого гарему під наглядом Шаашґаза, царського євнуха, який доглядав наложниць. Вона не поверталася до царя, хіба що він уподобав її й кликав на ім’я.

¹⁵Коли настала черга Естер — доньки Авіхаїла, дядька Мордехая, який узяв її за свою, — іти до царя, вона не попросила нічого, крім того, що порадив Гегай, царський євнух, який охороняв жінок. Естер здобувала прихильність усіх, хто її бачив.

¹⁶Естер узяли до царя Ксеркса в його царський палац десятого місяця, тевета, сьомого року його царювання. ^a a v16 Тевет — десятий місяць єврейського календаря, приблизно грудень–січень.

¹⁷Цар полюбив Естер над усіх жінок; вона здобула його прихильність та ласку понад усіх незайманих дівчат. Тож він поклав царський вінець їй на голову і зробив її царицею замість Вашті.

¹⁸Цар улаштував велику учту для всіх своїх вельмож і слуг — учту Естер. Він проголосив свято в областях і роздав дарунки з царською щедрістю.

¹⁹А коли незайманих дівчат збирали вдруге, Мордехай сидів біля царської брами. ²⁰Естер не виказала ні свого народу, ні свого роду, як наказав Мордехай; вона слухалася його так само, як тоді, коли він її виховував.

Мордехай викриває змову проти царя

²¹У ті дні, коли Мордехай сидів біля царської брами, Біґтан і Тереш, два царські євнухи, які охороняли вхід, розгнівалися і змовилися вбити царя Ксеркса. ²²Але Мордехай дізнався про змову й розповів цариці Естер, а вона переказала це цареві від імені Мордехая. ²³Справу розслідували, підтвердили, що це правда, і обох чоловіків посадили на палю. І це записали в книгу літописів перед царем.