Естер 1

1 ¹Це сталося за днів Ксеркса — того Ксеркса, що царював від Індії до Кушу над ста двадцятьма сімома провінціями, ^a a v1 Куш — це земля на південь від Єгипту, уздовж верхнього Нілу, приблизно сучасний Судан та південний Єгипет. ²у ті дні, коли цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі у фортеці Сузи, ³третього року свого царювання він влаштував бенкет для всіх своїх вельмож і слуг. Військо Персії та Мідії, знать і намісники провінцій зібралися перед ним, ⁴сто вісімдесят днів він виставляв напоказ багату славу свого царства і пишну велич своєї могутності.

⁵Коли ці дні минули, цар влаштував семиденний бенкет для всіх, хто був у фортеці Сузи, від великого до малого, у дворі палацового саду. ⁶Білі бавовняні та блакитні завіси були прикріплені тонким льоном і пурпуровими шнурами до срібних кілець на мармурових стовпах; золоті та срібні ложа стояли на мозаїці з порфіру, мармуру, перламутру й кольорового каменю. ^b b v6 Порфір — це твердий декоративний камінь, який цінували в давньому світі за його насичений пурпуровий і червоний колір. ⁷Напої подавали в золотих келихах, кожен з яких був інакший, і царське вино лилося рікою завдяки щедрості царя. ⁸Пиття відбувалося за правилом: нікого не примушувати, бо цар наказав кожному управителю свого двору вволяти бажання кожного гостя.

Цариця Вашті відмовляє цареві

⁹Цариця Вашті також влаштувала бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

¹⁰Сьомого дня, коли вино розвеселило царя, він наказав Мегуманові, Бізті, Харвоні, Біґті, Аваґті, Зетарові й Каркасові, сімом євнухам царя Ксеркса, ¹¹привести царицю Вашті до царя в царському вінці, щоб показати народам і вельможам її красу, бо вона була вродлива. ¹²Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським наказом, переданим через євнухів; він розлютився, і гнів запалав у ньому.

¹³Тоді цар звернувся до мудреців, які зналися на часах, — бо в царя був звичай виносити кожну справу перед усіма, хто знався на законі та суді. ¹⁴Поруч із ним були Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан — семеро вельмож Персії та Мідії, які бачили обличчя царя й посідали найвищі місця в царстві. ¹⁵«Що за законом належить зробити цариці Вашті за те, що вона не послухалася наказу царя Ксеркса, переданого через євнухів?»

¹⁶Мемухан сказав цареві та вельможам: «Цариця Вашті завинила не лише перед царем, а й перед усіма вельможами, усіма народами в усіх провінціях царя Ксеркса. ¹⁷Вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони зневажатимуть своїх чоловіків у своїх очах, кажучи: „Цар Ксеркс покликав царицю Вашті, а вона не прийшла“. ¹⁸Сьогодні ж вельможні жінки Персії та Мідії, які почули про вчинок цариці, скажуть те саме всім вельможам царя, — і не буде кінця зневазі та гніву.

¹⁹Якщо це до вподоби цареві, нехай він видасть царський указ, вписаний у закони Персії та Мідії, щоб його не можна було скасувати, що Вашті ніколи більше не постане перед царем Ксерксом, а царське становище її нехай цар віддасть іншій жінці, кращій за неї. ²⁰Коли царський указ розійдеться по всьому його величезному царстві, усі дружини шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого».

²¹Ця порада сподобалася цареві та вельможам, і цар зробив саме так, як запропонував Мемухан. ²²Він розіслав листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції її власним письмом і до кожного народу його власною мовою: щоб кожен чоловік був господарем у своєму домі й говорив мовою свого народу.