Світло нашого Отця неможливо спинити
Золотий світильник, який живлять дві оливки, — відповідь на зневіру Зоровавеля через малий, недобудований храм. Слово нашого Отця до нього: не силою й не міццю, а моїм Духом. Руки, що заклали основу, завершать його; ніхто не повинен зневажати малого.
4 1Тоді ангел, що говорив зі мною, повернувся й розбудив мене, наче того, кого будять зі сну. 2Він запитав: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Золотий світильник, а на вершині його чаша, сім лампад і по сім рурок для кожної лампади вгорі.
3Біля нього стоять дві оливи, одна праворуч від чаші, а друга ліворуч від неї».
4І сказав я ангелові, що говорив зі мною: «Що це таке, мій пане?»
5Тоді ангел, що говорив зі мною, сказав: «Хіба ти не знаєш, що це таке?» Я відповів: «Ні, мій пане».
6Він сказав мені: «Ось слово нашого Отця до Зоровавеля: Не силою й не міццю, а моїм Духом, — каже Отець небесних військ. 7Хто ти, велика горо? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. Він винесе наріжний камінь із вигуками: „Благодать, благодать йому!“»
8Потім надійшло до мене слово нашого Отця:
9«Руки Зоровавеля заклали основу цього дому, його руки й довершать його. Тоді ви дізнаєтесь, що Отець небесних військ послав мене до вас. 10Хто зневажив день малих починань? Вони зрадіють, побачивши висок у руці Зоровавеля. Ці семеро — то очі нашого Отця, що оглядають усю землю».
11Тоді я запитав його: «Що це за дві оливи праворуч і ліворуч від світильника?» 12І знову запитав я: «Що це за дві оливкові гілки біля двох золотих трубок, що виливають золоту олію?»
13Він сказав мені: «Хіба ти не знаєш, що це таке?» Я відповів: «Ні, мій пане».
14Він сказав: «Це двоє помазаників, що стоять біля Владики всієї землі».