Ісая 7

7 ¹За днів Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, царя Юдеї, Рецін, цар Араму, і Пеках, син Ремалії, цар Ізраїлю, пішли на Єрусалим, щоб воювати проти нього, але не змогли його здолати. ²Коли дім Давида почув: «Арам з’єднався з Єфремом», затремтіли серця Ахаза та його народу, мов лісові дерева від вітру.

³Тоді наш Отець сказав Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти і твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу верхнього ставка, на дорозі до Поля Білильника, ^a a v3 Шеар-Яшув означає «залишок повернеться» — саме ім’я хлопчика було звісткою надії, принесеною зляканому цареві. ⁴і скажи йому: пильнуй, будь спокійний, не бійся і не занепадай духом через ці дві димлячі головешки — через лютий гнів Реціна, Араму та сина Ремалії. ⁵Бо Арам разом з Єфремом та сином Ремалії замислив проти тебе зло, кажучи:

⁶„Ходімо проти Юдеї, настрахаймо її, проломімо її для себе та настановімо в ній царем сина Тавеїла“, ⁷ось що каже Владика Отець: не встоїть це і не станеться. ⁸Бо голова Араму — Дамаск, а голова Дамаска — Рецін. Через шістдесят п’ять років Єфрем буде розбитий — і перестане бути народом. ⁹Голова Єфрема — Самарія, а голова Самарії — син Ремалії. Якщо ви не встоїте у вірі, то не встоїте зовсім.»

Отець знову говорить до Ахаза

¹⁰Наш Отець знову промовив до Ахаза, кажучи:

¹¹«Попроси в свого Отця знамення; нехай буде воно глибоке, як могила, або високе, як небеса.»

¹²Але Ахаз сказав: «Не проситиму і не випробовуватиму нашого Отця.»

¹³Ісая сказав: «Слухай, доме Давидів! Хіба мало вам стомлювати людей? Невже ви стомлюватимете ще й мого Отця? ¹⁴Тож Владика Отець сам дасть вам знамення: ось, діва зачне й народить сина, і назве його Еммануїлом. ^b b v14 Матвій прямо застосовує це пророцтво до Ісуса, народженого від діви Марії (Мт 1:22-23). «Еммануїл» означає «Бог з нами» — наш Отець наближається у своєму Сині. ¹⁵Він їстиме масло та мед, доки навчиться відкидати зло й вибирати добро. ¹⁶Перш ніж хлопчик навчиться відкидати зло й вибирати добро, буде покинута земля, двох царів якої ти боїшся.

¹⁷Наш Отець наведе на тебе, на твій народ і на дім твого батька такі дні, яких не бувало від того часу, як Єфрем відділився від Юдеї, — царя Ассирії.

¹⁸Того дня наш Отець свисне на муху з далеких потоків Єгипту і на бджолу в землі Ассирії, ¹⁹і вони всі прилетять та осядуть у стрімких ущелинах і в розколинах скель, на всіх кущах терну та біля всіх водопоїв.

²⁰Того дня Владика Отець оголить — бритвою, найнятою з-за Євфрату, царем Ассирії, — волосся на голові та на ногах і змете також бороду. ²¹Того дня чоловік триматиме живими молоду корову та дві вівці, ²²і через велику кількість молока він їстиме масло; усі, хто залишиться в краю, їстимуть масло та мед.

²³Того дня кожне місце, де була тисяча виноградних лоз вартістю тисячу срібняків, стане терном і будяками. ²⁴Люди ходитимуть туди зі стрілами та луком, бо вся земля буде терном і будяками. ²⁵Ти не підеш на пагорби, які колись обробляли мотикою, через страх перед терном і будяками; вони стануть пасовищем для худоби й місцем, яке топтатимуть вівці.»