Ісая 8

8 ¹Наш Отець сказав мені: «Візьми велику табличку й напиши на ній чітко: „Належить Магер-Шалал-Хаш-Базові“.» ^a a v1 Магер-Шалал-Хаш-Баз означає «поспішає до здобичі, квапиться до грабунку» — живий знак того, що Ассирія незабаром забере Дамаск і Самарію. ²Тож я покликав надійних свідків, щоб засвідчили мені, — Урію, священника, і Захарію, сина Єверехії.

³Потім я прийшов до пророчиці; вона зачала й народила сина, і наш Отець сказав мені: «Назви його Магер-Шалал-Хаш-Баз. ⁴Перш ніж хлопчик навчиться кликати „Батьку мій“ чи „Мамо моя“, багатство Дамаска й здобич Самарії понесуть перед царем Ассирії.»

⁵Наш Отець знову промовив до мене:

⁶«Через те, що цей народ відкинув тихоплинні води Шілоаху й радіє через Рецина та сина Ремалії, ^b b v6 Шілоах був невеликим тихим потоком, що плинув поблизу Єрусалима, — навмисно протиставлений нищівній повені Євфрату в сьомому вірші. ⁷тому наш Владичний Отець незабаром підніме проти них могутні повеневі води Ріки — царя Ассирії з усією його славою. Вона підніметься над усіма своїми протоками й заллє всі свої береги, ⁸і ринеться на Юдею, затоплюючи й проходячи, сягаючи аж до шиї; і розпростерті крила її вкриють широчінь твоєї землі, Еммануїле.»

⁹Будьте розтрощені, народи, і розбиті! Слухайте, усі далекі землі! Опережіться зброєю — і будете розбиті; опережіться зброєю — і будете розбиті! ¹⁰Задумуйте свій задум, та він зійде нанівець; промовляйте своє слово, та воно не встоїть, — бо з нами наш Отець.

¹¹Бо так сказав мені наш Отець, коли міцна рука його була на мені, застерігаючи мене не ходити дорогою цього народу:

¹²«Не називайте змовою всього, що цей народ називає змовою; не бійтеся того, чого вони бояться, і не жахайтеся. ¹³Отець небесних воїнств — ось хто має бути святим для вас. Нехай він буде вашим страхом; нехай він буде вашим трепетом. ¹⁴Він стане святинею; але для обох домів Ізраїля він буде каменем, об який спотикаються, і скелею, що валить з ніг, а для мешканців Єрусалима — пасткою й сіткою. ^c c v14 І Петро, і Павло називають Ісуса цим каменем — 1 Петра 2:8; Римлян 9:33. ¹⁵Багато хто з них спіткнеться; вони впадуть і розіб’ються, потраплять у сітку й будуть схоплені.»

¹⁶Збережи свідчення; запечатай настанову серед моїх учнів. ¹⁷Я чекатиму на нашого Отця, який ховає своє обличчя від дому Якова; я покладатиму надію на нього. ¹⁸Ось я й діти, яких дав мені наш Отець, — знаки та дива в Ізраїлі від Отця небесних воїнств, який живе на горі Сіон. ^d d v18 Послання до євреїв 2:13 вкладає ці слова в уста Ісуса — діти, яких він визнає своїми, це ті, кого дає йому наш Отець.

¹⁹Коли скажуть вам: «Запитайте викликачів мертвих і тих, хто радиться з духами, які шепочуть і бурмочуть», — хіба не повинен народ запитувати свого Отця? Хіба радяться з мертвими заради живих? ²⁰До настанови й до свідчення! Якщо вони не говорять згідно з цим словом, то немає в них світанкового світла. ²¹Пригнічені й голодні, вони блукатимуть землею; коли зголодніють, то лютуватимуть і проклинатимуть свого царя й свого Отця, і поглянуть угору. ²²Вони подивляться на землю й побачать лише біду та темряву, морок страждання; і будуть загнані в густу пітьму.