Повторення Закону 31

31 ¹Потім Мойсей пішов і сказав ці слова всьому Ізраїлю. ²Він сказав їм: «Сьогодні мені сто двадцять років; я вже не можу виходити й входити, і наш Отець сказав мені: „Ти не перейдеш цього Йордану.“ ³Сам ваш Отець перейде перед вами; він знищить ці народи перед вами, і ви виженете їх. Ісус Навин перейде перед вами, як сказав наш Отець. ⁴Наш Отець вчинить з ними так, як вчинив із Сигоном та Оґом, царями аморейськими, та з їхньою землею, коли знищив їх. ⁵Наш Отець віддасть їх вам, і ви маєте вчинити з ними точно так, як я вам наказав. ⁶Будьте сильні й мужні. Не бійтеся їх і не страхайтеся, бо ваш Отець іде з вами; він ніколи не покине вас і не залишить.»

⁷Мойсей покликав Ісуса Навина й сказав йому перед усім Ізраїлем: «Будь сильний і мужній — ти увійдеш із цим народом у землю, яку наш Отець присягнув їхнім предкам віддати їм, і ти передаси її їм у спадок. ⁸Сам наш Отець іде перед тобою; він буде з тобою. Він ніколи не покине тебе й не залишить. Не бійся; не занепадай духом.»

Закон, довірений Ізраїлю

⁹Мойсей записав цей закон і віддав його священникам, синам Левія, які носили ковчег заповіту нашого Отця, та всім старійшинам Ізраїлю. ¹⁰Потім Мойсей наказав їм: «Наприкінці кожних семи років, у визначений час року відпущення, під час свята Кущів, ^a a v10 Свято Кущів: тижневе осіннє свято врожаю, коли родини будували тимчасові намети й жили в них, щоб згадувати мандрівку Ізраїлю пустелею. ¹¹коли весь Ізраїль прийде перед вашим Отцем у місці, яке він вибере, читайте цей закон уголос усьому Ізраїлю. ¹²Зберіть народ — чоловіків, жінок, дітей і чужинця, що живе у ваших містах, — щоб вони слухали, навчалися і боялися вашого Отця, і дотримувалися та виконували всі слова цього закону. ¹³Тоді їхні діти, які не знають цього закону, почують його й навчаться боятися вашого Отця по всі дні, доки ви житимете в землі, яку йдете за Йордан, щоб заволодіти нею.»

Наш Отець настановляє Ісуса Навина

¹⁴Наш Отець сказав Мойсеєві: «Наближається твоя смерть. Поклич Ісуса Навина, і станьте біля намету зібрання; я настановлю його». Тож Мойсей та Ісус Навин пішли й стали біля намету зібрання.

¹⁵Тоді наш Отець з’явився в наметі у стовпі хмари, і стовп хмари став біля входу намету. ¹⁶І наш Отець сказав Мойсеєві: «Ось ти ляжеш зі своїми предками. А цей народ підведеться й буде блудити з чужими богами тієї землі, куди входить, покине мене й порушить заповіт, який я уклав з ними. ¹⁷Того дня спалахне мій гнів на них. Я покину їх, сховаю від них своє обличчя, і вони будуть пожерті. Багато лих та бід спіткає їх. Того дня вони скажуть: „Чи не тому спіткали нас ці лиха, що немає з нами нашого Бога?“ ¹⁸Я неодмінно сховаю того дня своє обличчя за все те зло, яке вони вчинили, звернувшись до інших богів.

¹⁹Тепер запишіть собі цю пісню, навчіть її ізраїльтян, вкладіть її в їхні вуста, щоб ця пісня була мені свідком проти ізраїльтян. ²⁰Коли я введу їх у землю, що тече молоком і медом, яку присягнув їхнім предкам, вони їстимуть, наситяться й розтовстіють, звернуться до інших богів і служитимуть їм, зневажать мене й порушать мій заповіт. ²¹Коли ж багато лих та бід спіткає їх, ця пісня стане перед ними як свідок, бо не забудеться вона в устах їхніх нащадків. Адже я знаю задуми, які вони плекають сьогодні, ще перш ніж я введу їх у землю, яку присягнув їм віддати.»

²²Тож Мойсей записав того самого дня цю пісню й навчив її ізраїльтян.

²³Потім наш Отець настановив Ісуса, сина Навина: «Будь сильний і мужній — ти введеш ізраїльтян у землю, яку я присягнув їм віддати, і я сам буду з тобою».

²⁴Коли Мойсей закінчив записувати в книгу слова цього закону, від початку до кінця, ²⁵він наказав левитам, які носили ковчег заповіту нашого Отця: ²⁶«Візьміть цю Книгу Закону й покладіть її біля ковчега заповіту вашого Отця, щоб залишалася там як свідок проти вас. ²⁷Бо я знаю ваше непокірство та впертість. Навіть тепер, коли я ще живий з вами сьогодні, ви бунтували проти нашого Отця — то наскільки ж більше після моєї смерті! ²⁸Зберіть до мене всіх старійшин ваших племен та наглядачів, щоб я сказав їм ці слова й закликав небо та землю свідчити проти них. ²⁹Бо я знаю, що після моєї смерті ви геть розбестите себе й звернете з дороги, яку я вам заповів. І в прийдешні дні спіткає вас лихо, бо ви чинитимете те, що є злом в очах нашого Отця, гнівлячи його ділами рук своїх.»

³⁰Мойсей виголосив слова цієї пісні, від початку до кінця, перед усім зібранням Ізраїлю.