Розплата для Ніневії
Ніневія продавала народи своїми чарами, і наш Отець оголює та ганьбить її, і нема кому її втішити. Так само впали Фіви, разом із немовлятами. Її купці обдирають землю й відлітають, мов сарана. Рана смертельна, і кожен, хто чує, плескає в долоні.
3 1Горе місту кровопролиття, повному брехні та грабунку, — здобич не переводиться! 2Ляскіт батога, гуркіт коліс, коні, що скачуть, і колісниці, що підстрибують! 3Вершники, що налітають, мечі виблискують, списи сяють — безліч полеглих, купи трупів, тіла без ліку; спотикаються об мертвих. 4Усе через безмірний блуд цієї звабливої блудниці, володарки чарів, яка продає народи своїм блудом і племена — своїми чарами.
5«Ось Я проти тебе», — каже Отець небесних військ, — «і підніму твій поділ тобі на обличчя; покажу народам твою наготу, а царствам — твій сором. 6Я закидаю тебе брудом, зневажу тебе і виставлю на посміховисько. 7І всі, хто побачить тебе, тікатимуть від тебе й казатимуть: „Ніневія спустошена! Хто пожаліє її?“ Де ж знайду тобі розрадників?»
8Чи ти краща за Фіви, що сиділа над Нілом, і вода була навколо неї, чиїм валом було море, чиїм муром були води? a a v8 Фіви — велика столиця Верхнього Єгипту — самі були зруйновані Ассирією; Наум наводить їхнє падіння як пересторогу, що Ніневія не в більшій безпеці. 9Куш був її силою, а Єгипет — без ліку; Пут і лівійці були серед її союзників. 10Та все ж вона стала вигнанкою; пішла в полон. Її немовлят розбивали на шматки на кожному розі вулиці. За її шановних мужів кидали жереб, і всіх її великих мужів закували в кайдани. 11І ти сп’янієш; сховаєшся; і ти шукатимеш захисту від ворога. 12Усі твої фортеці — як смоківниці з першими стиглими плодами: коли їх струснути, вони падають просто в рот тому, хто їсть. 13Поглянь, твої воїни — то жінки посеред тебе. Брами твоєї землі навстіж відчинені для твоїх ворогів; вогонь пожер твої засуви. b b v13 Назвати воїнів жінками було стародавньою образою, що означала втрату всієї бойової відваги.
14Начерпай води на час облоги; зміцни свої фортеці; зійди в глину й міси розчин; візьмися за форму для цегли! 15Там вогонь пожере тебе; меч тебе посіче; він пожере тебе, як молода сарана. Розмножся, як молода сарана; розмножся, як сарана роями! 16Ти намножила своїх купців більше, ніж зірок на небі. Молода сарана обдирає землю й відлітає. 17Твоя сторожа — як сарана, а твої урядники — як рої сарани, що сідають на мури в холодний день, — а коли сходить сонце, відлітають, і ніхто не знає, де вони.
18Поснули твої пастирі, царю Ассирії; спочивають твої вельможі. Твій народ розсіяний по горах, і нема кому їх зібрати. 19Немає полегшення для твоєї рани; смертельна твоя рана. Усі, хто почує звістку про тебе, заплещуть у долоні над тобою, — бо над ким знову й знову не проходила твоя нескінченна жорстокість?
