Цофар відповідає знову
Цофар відповідає з власного збурення портретом короткого тріумфу нечестивця: він ковтає багатства і вивергає їх, тримає зло під язиком, доки воно не стане отрутою кобри. Він називає це долею, яку визначає Бог, і більше нічого не пропонує.
20 1Тоді відповів Цофар наамітянин: 2«Ось чому мої тривожні думки спонукають мене відповісти, через неспокій усередині мене. 3Чую докір, що безчестить мене, і з мого розуміння дух спонукає мене відповісти. 4Чи ж не знаєш ти, як було споконвіку, відколи людину поставлено на землі: 5торжество нечестивих коротке, і радість безбожного триває лише мить. 6Хоч гордість його сягає небес, а голова торкається хмар, 7загине він навіки, як його власний послід; ті, що бачили його, спитають: „Де він?“ 8Відлетить він, наче сон, і не знайдуть його, прогнаний, мов нічне видіння. 9Око, що бачило його, більше не побачить; і місце його вже не гляне на нього. 10Діти його просити будуть у бідних; а власні руки його повернуть багатство його. 11Юнацька сила, що наповнює кості його, ляже з ним у порох. 12Хоч зло солодке в устах його, і ховає він його під язиком своїм, 13хоч шкода йому випустити його, і тримає він його в устах своїх, 14та їжа його скисає в шлунку його; стає вона отрутою кобр усередині нього. 15Ковтає він багатство, та виблює його; Бог вижене його з утроби його. 16Ссе він отруту кобр; жало гадюки вб’є його. 17Не гляне він на потоки, на ріки, що течуть медом і вершками. 18Мусить він повернути плоди праці своєї, не проковтнувши їх; не натішиться він прибутком від торгівлі своєї. 19Бо він гнобив і кидав напризволяще бідних; захопив дім, якого не будував. 20Оскільки нутро його не знало спокою, не врятує він того, чого так жадав. 21Нічого не лишилося, що б він пожер; тому не втримається добробут його. 22У повноті достатку свого горе спіткає його; уся сила лиха спаде на нього. 23Коли наповнить він утробу свою, Бог пошле на нього палючий гнів свій і проллє його на нього, мов поживу його. 24Хоч тікає він від залізної зброї, мідна стріла проб’є його наскрізь. 25Витягує він її, і виходить вона з тіла його; блискуче вістря виходить із жовчі його. Жахи спадають на нього. 26Цілковита темрява чигає на скарби його; вогонь, якого ніхто не розпалював, пожере його й поглине все, що лишилося в наметі його. 27Небеса викриють провину його, і земля повстане проти нього. 28Усе багатство дому його буде забране, змите в день гніву Божого. 29Така доля нечестивця від Бога, спадщина, призначена йому Богом.»