Єремія 52

52 ¹Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі одинадцять років. Його матір’ю була Хамуталь, дочка Єремії з Лівни. ²Він чинив зло в очах нашого Отця, так само як робив Єгояким. ³Усе це спіткало Єрусалим та Юдею через гнів нашого Отця, аж поки він не відкинув їх від свого обличчя. Тоді Седекія повстав проти царя вавилонського.

⁴Дев’ятого року його правління, десятого місяця, десятого дня, Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов проти Єрусалима з усім своїм військом, став табором навколо нього і звів навколо облоговий вал. ⁵Так місто було в облозі до одинадцятого року царя Седекії.

⁶Четвертого місяця, дев’ятого дня, голод охопив місто, і не залишилося їжі для народу тієї землі. ⁷Тоді було пробито мур міста. Усі воїни втекли, вислизнувши вночі через ворота між двома мурами, що біля царського саду, тоді як вавилоняни оточували місто, і подалися в бік Арави. ^a a v7 Арава — це западина Йорданської долини, що простягається на південь від Галілейського моря до Мертвого моря. ⁸Але вавилонські війська погналися за царем і наздогнали Седекію на рівнинах Єрихона, і все його військо розбіглося від нього. ⁹Вони схопили царя і привели його до царя вавилонського в Риблу, що в землі Хамат, де той виніс йому вирок. ¹⁰Цар вавилонський убив синів Седекії перед його очима, а також убив усіх юдейських вельмож у Риблі. ¹¹Він осліпив Седекію, скував його бронзовими кайданами, і цар вавилонський відвів його до Вавилона та тримав у в’язниці до самої його смерті.

Дім Отця зруйновано

¹²П’ятого місяця, десятого дня — це був дев’ятнадцятий рік Навуходоносора — Навузардан, начальник охорони, слуга царя Навуходоносора, прийшов до Єрусалима. ¹³Він спалив дім нашого Отця, царський дім і всі доми Єрусалима — кожен великий дім він спалив вогнем. ¹⁴Усе вавилонське військо разом з начальником охорони зруйнувало всі мури навколо Єрусалима. ¹⁵Навузардан, начальник охорони, вивів у неволю декого з найбіднішого люду, тих, що залишилися в місті, перебіжчиків, які перейшли до царя вавилонського, і решту ремісників. ¹⁶Але Навузардан, начальник охорони, залишив декого з найбідніших тієї землі, щоб вони працювали у виноградниках та на полях.

¹⁷Бронзові стовпи дому нашого Отця, і підставки та бронзове море, що в домі нашого Отця — вавилоняни розбили їх і понесли всю бронзу до Вавилона. ^b b v17 Бронзове море — це величезна кругла посудина, якою священники користувалися для ритуального обмивання. ¹⁸Вони забрали горщики, лопатки, щипці для ґнотів, чаші, блюда і весь бронзовий посуд, що використовувався для служіння в храмі. ¹⁹Начальник охорони також забрав малі чаші, жаровні, миски, горщики, світильники, кадильниці та чаші для узливань — усе, що було золоте, як золото, і все, що було срібне, як срібло.

²⁰Два стовпи, бронзове море, дванадцять бронзових волів під підставками, що їх зробив цар Соломон для дому нашого Отця — бронзи всього цього неможливо було зважити. ²¹Кожен стовп був заввишки близько двадцяти семи футів, вісімнадцять футів в обводі, зі стінками завтовшки три дюйми, і був порожнистий усередині. ²²Його бронзова маковиця була заввишки близько семи з половиною футів, з мереживом та гранатовими яблуками навколо, уся з бронзи. Другий стовп був такий самий, з гранатовими яблуками. ²³Дев’яносто шість гранатових яблук було з боків, а всього гранатових яблук на мереживі навколо було сто.

²⁴Начальник охорони взяв Сераю, первосвященника, Софонію, другого священника, і трьох сторожів порога, ²⁵а з міста він узяв урядника, поставленого над воїнами, сімох царських радників, яких знайшли в місті, писаря воєначальника, що набирав до війська народ тієї землі, і шістдесят чоловіків з народу тієї землі, яких знайшли в місті. ²⁶Навузардан, начальник охорони, привів їх до царя вавилонського в Риблу. ²⁷Цар вавилонський побив їх і вбив у Риблі, що в землі Хамат. Так Юдея пішла у вигнання зі своєї землі.

²⁸Ось число людей, яких Навуходоносор вивів у неволю: сьомого року — 3 023 юдеї;

²⁹вісімнадцятого року Навуходоносора — 832 особи з Єрусалима;

³⁰двадцять третього року Навуходоносора Навузардан, начальник охорони, вивів у неволю 745 юдеїв; усього було 4 600 осіб.

Єгояхіна звільнено з в’язниці

³¹Тридцять сьомого року вигнання Єгояхіна, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п’ятого дня, Евіл-Меродах, цар вавилонський, першого року свого царювання, виявив ласку до Єгояхіна, царя юдейського, і звільнив його з в’язниці. ³²Він говорив з ним лагідно і поставив його престол вище від престолів інших царів, що були з ним у Вавилоні. ³³Тож Єгояхін скинув свій в’язничний одяг і їв за царським столом щодня, усе своє життя. ³⁴А цар вавилонський давав йому щоденне утримання все його життя, аж до дня його смерті.