Єремія 25

25 ¹Слово, що було до Єремії про весь народ Юдеї, у четвертий рік Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї, — у перший рік Навуходоносора, царя вавилонського. ²Пророк Єремія промовив це до всього народу Юдеї та до всіх, хто живе в Єрусалимі: ³Від тринадцятого року Йосії, сина Амона, царя Юдеї, і до сьогодні, ось уже двадцять три роки, слово нашого Отця приходило до мене; я говорив знову й знову, та ви не слухали. ⁴А наш Отець знову й знову посилав до вас усіх своїх слуг — пророків, та ви не слухали й не зважали.

⁵Вони казали: «Відверніться тепер, кожен від своєї злої дороги та злих учинків, і живіть на землі, яку наш Отець дав вам і вашим батькам, від давніх часів і навіки. ⁶Не женіться за іншими богами, щоб служити їм і вклонятися їм, і не гнівіть мене ділами своїх рук, і я не завдам вам шкоди».

⁷Та ви не слухали мене, каже наш Отець, тож розгнівили мене ділами своїх рук — собі на шкоду.

⁸Тому так говорить Отець небесних військ: За те, що ви не слухали моїх слів, ⁹ось я закликаю всі племена півночі, каже наш Отець, і Навуходоносора, царя вавилонського, мого слугу. Я приведу їх проти цієї землі, проти її мешканців і проти всіх народів навколо неї; я знищу їх дощенту і зроблю їх жахом, посвистом і вічними руїнами. ¹⁰Я припиню серед них голос радості й голос веселощів, голос нареченого й голос нареченої, звук жорен і світло світильника. ¹¹«Уся ця земля стане руїною та пустищем, і ці народи служитимуть цареві вавилонському сімдесят років».

¹²Коли ж мине сімдесят років, я покараю царя вавилонського, той народ і землю халдеїв за їхню провину, — каже наш Отець, — і оберну її на вічне пустище. ¹³І наведу на ту землю все, що я прорік проти неї, усе написане в цій книзі, що її Єремія пророкував проти всіх народів. ¹⁴Бо й їх поневолять численні народи та великі царі; і я відплачу їм за їхні вчинки, за діла їхніх рук.

Чаша гніву Отця

¹⁵Так сказав мені наш Отець Ізраїлю: Візьми з моєї руки цю чашу вина гніву й напій ним усі народи, до яких я тебе посилаю. ^a a v15 Чаша гніву, яку мусять випити народи, — це та чаша, яку Ісус узяв замість нас: «Отче, якщо твоя воля, забери цю чашу від мене» (Луки 22:42), — щоб тим, хто довіряє йому, ніколи не довелося її пити. ¹⁶Вони питимуть, хитатимуться й шаленітимуть через меч, який я посилаю між них.

¹⁷І взяв я чашу з руки нашого Отця та напоїв усі народи, до яких він мене послав. ¹⁸Єрусалим, міста Юдеї, її царів і вельмож, щоб зробити їх руїною, жахом, посміховиськом і прокляттям, як вони є й сьогодні. ¹⁹фараона, царя єгипетського, його слуг, його вельмож і весь його народ, ²⁰і всі мішані народи; усіх царів землі Уц; усіх царів филистимської землі — Ашкелон, Газу, Екрон і залишок Ашдоду; ²¹Едом, Моав і народ Аммону; ²²усіх царів Тиру, усіх царів Сидону й царів узбережжя по той бік моря; ²³Дедан, Тему, Буз і всіх, хто підстригає волосся на скронях; ^b b v23 Підстригання волосся на скронях було звичаєм, що вирізняв певні аравійські пустельні племена. ²⁴усіх царів Аравії та царів мішаних народів, що живуть у пустелі; ²⁵усіх царів Зімрі, усіх царів Еламу й усіх царів Мідії; ²⁶усіх царів півночі, близьких і далеких, одного за одним, і всі царства землі, що на лиці землі, — а після них питиме цар Шешаху. ^c c v26 Шешах — це прихована кодова назва Вавилону, утворена перестановкою його літер навпаки, — спосіб назвати прийдешній суд над Вавилоном, не кажучи цього прямо.

²⁷І скажи їм: Так говорить Отець небесних військ, Отець Ізраїлю: Пийте, упивайтеся, блюйте, падайте й більше не вставайте через меч, який я посилаю між вас. ²⁸А якщо вони відмовляться взяти чашу з твоєї руки, щоб пити, скажи їм: «Так говорить Отець небесних військ: Ви мусите пити! ²⁹Ось я починаю наводити біду на місто, що зветься моїм ім’ям. Невже ви залишитеся зовсім непокараними? Ні, не залишитеся непокараними! Бо я прикликаю меч на всіх, хто живе на землі, каже Отець небесних військ».

³⁰«Пророкуй проти них усі ці слова й скажи їм: „Наш Отець гримить з висоти, подає свій голос зі свого святого житла; він гучно реве проти своєї отари, викрикуючи, мов ті, що топчуть виноград, — проти всіх, хто живе на землі.“ ³¹Гуркіт сягає країв землі, бо наш Отець висуває звинувачення проти народів; він входить у суд з усякою плоттю, а злих віддає мечу, каже наш Отець».

³²Так говорить Отець небесних військ: Ось лихо шириться від народу до народу — і велика буря здіймається від країв землі.

³³Того дня вбиті нашим Отцем лежатимуть від одного краю землі до іншого — неоплакані, незібрані, непоховані; вони будуть, мов гній на землі.

³⁴Ридайте, пастирі, і кричіть; качайтеся в поросі, вожді отари! Бо настали дні вашого заколення; ви впадете й розіб’єтеся, мов дорогоцінний посуд. ³⁵Не буде притулку для пастирів, ні порятунку для вождів отари. ³⁶Слухайте — крик пастирів і ридання вождів отари! Бо наш Отець спустошує їхнє пасовище, ³⁷і мирні пасовища змовкли через палючий гнів нашого Отця. ³⁸Немов лев, він покинув своє лігво, бо їхня земля стала пустищем через меч гнобителя і через палючий гнів нашого Отця.