Отець показує Єремії два кошики з інжиром
Перед храмом стоять два кошики смокв. Добрі — це вигнанці, уже відведені до Вавилону: їх наш Отець знову посадить і дасть їм серце, щоб пізнати його. Погані — це Седекія і ті, хто лишився в Єрусалимі й думав, що врятувався.
24 1Наш Отець показав мені два кошики з інжиром, поставлені перед храмом нашого Отця, — після того як Навуходоносор, цар Вавилону, вивів у вигнання Єхонію, сина Єгоякима, царя Юдеї, разом з юдейськими вельможами, ремісниками та ковалями, з Єрусалима до Вавилону. 2В одному кошику був дуже добрий інжир, ранньостиглий; а в іншому — інжир такий поганий, що його не можна було їсти.
3Тоді наш Отець запитав мене: «Що ти бачиш, Єреміє?» «Інжир, — відповів я, — добрий — дуже добрий, а поганий — такий поганий, що не можна їсти».
4Тоді надійшло до мене слово нашого Отця:
5«Ось що каже наш Отець Ізраїлю: Як цей добрий інжир, так і я вважатиму добрими вигнанців Юдеї, яких я послав звідси до землі вавилонян.
6„Я зверну на них свій погляд на добро, поверну їх до цієї землі; буду будувати їх, а не руйнувати, садитиму їх, а не викорінюватиму. 7Я дам їм серце, щоб пізнали мене як Отця; вони будуть моїми дітьми, а я — їхнім Отцем, бо повернуться до мене всім серцем.“»
8«Та як поганий інжир, надто гнилий, щоб його їсти, — каже наш Отець, — так учиню я з Седекією, царем Юдеї, його вельможами та рештою Єрусалима, яка лишилася тут або в Єгипті.
9„Я зроблю їх жахом, лихом, ганьбою, посміховищем, насмішкою та прокляттям для всіх царств на землі, куди б я їх не прогнав. 10Я пошлю на них меч, голод і моровицю, доки вони не зникнуть із землі, яку я дав їм та їхнім предкам.“»