Осія 8

8 ¹Приклади сурму до уст своїх! Орел налітає на дім мій, бо вони порушили мій заповіт і повстали проти закону мого. ²До мене волають вони: «Отче мій! Ми знаємо тебе — ми, Ізраїль!» ^a a v2 Ізраїль волає, запевняючи, що знає Отця, навіть відкидаючи його шляхи, — слова близькості із серця, що відвернулося. ³Ізраїль відкинув те, що добре; ворог гнатиметься за ним. ⁴Вони ставили собі царів, та не від мене; наставляли князів, а я нічого про те не знав. Зі свого срібла та золота поробили собі ідолів, тільки щоб бути знищеними. ⁵Я відкинув твоє теля, Самаріє; гнів мій палає проти них. Як довго будуть вони нездатні на невинність? ⁶Бо це теля — з Ізраїлю; майстер зробив його — і воно не Бог. Теля самарійське буде розбите на друзки. ⁷Вони сіють вітер, і пожнуть бурю. Збіжжя на пні не має колосся, не дасть борошна. А якби й дало, чужинці поглинули б його. ⁸Ізраїль поглинутий цілком; тепер вони серед народів, наче посудина, якої ніхто не хоче. ⁹Бо подалися вони до Ассирії — дикий осел, що блукає сам-один. Єфрем найнявся до коханців. ^b b v9 «Коханці» — це чужоземні народи, яким Ізраїль платив за військовий захист; наскрізна метафора Осії про Ізраїль як невірну дружину, що ганяється за іншими партнерами. ¹⁰Хоч і наймають вони спільників серед народів, тепер я зберу їх. І незабаром звиватимуться вони під тягарем царя князів. ^c c v10 «Цар князів» — це ассирійський імператор, великий володар над усіма підлеглими царями, тягар данини якому Ізраїль невдовзі мав понести. ¹¹Тому що Єфрем примножив жертовники для гріха, вони стали для нього жертовниками гріха. ¹²Хоч я й написав йому незліченні речі закону мого, вони вважали їх за щось чуже. ¹³Що ж до жертв, які приносять мені, вони жертвують м’ясо та їдять його, але я не маю в них уподобання. Тепер я згадаю їхню провину й покараю їхні гріхи; вони повернуться до Єгипту. ¹⁴Ізраїль забув свого Творця і набудував палаців; а Юда примножив укріплені міста. Але я пошлю вогонь на його міста, і він пожере твердині Юди.