Повторення Закону 5

5 ¹Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: «Слухай, Ізраїлю, постанови та закони, які я сьогодні проголошую вам до слуху. Вивчіть їх і пильно виконуйте». ²Наш Отець уклав з нами заповіт на Хориві. ³Цей заповіт наш Отець уклав не з нашими предками, а з нами — з усіма нами, хто сьогодні тут живий. ⁴Наш Отець говорив з вами віч-на-віч на горі, з-посеред вогню.

⁵Того часу я стояв між нашим Отцем і вами, щоб звістити вам слово нашого Отця, бо ви боялися вогню й не зійшли на гору. Він сказав:

⁶«Я — ваш Отець, який вивів вас із Єгипту, з дому рабства.

⁷«Хай не буде в тебе інших богів передо мною.

⁸«Не роби собі різьбленого ідола, жодної подоби того, що на небі вгорі, що на землі внизу чи що у воді під землею. ⁹Не вклоняйся їм і не служи їм, бо я, твій Отець, — Отець ревнивий, що карає провину батьків на дітях, на третьому й четвертому поколінні тих, хто ненавидить мене, ¹⁰але виявляю незмінну любов до тисячі поколінь тих, хто любить мене й дотримується моїх заповідей.

¹¹«Не зловживай ім’ям твого Отця, бо наш Отець не залишить без кари того, хто зловживає його ім’ям.

¹²«Дотримуйся дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі твій Отець. ¹³Шість днів працюй і роби всю свою роботу, ¹⁴а сьомий день — субота для твого Отця. Не роби жодної роботи — ні ти, ні твій син чи дочка, ні твій раб чи рабиня, ні твій віл, осел чи будь-яка худоба, ані чужинець, що у твоїх містах, — щоб твої раб і рабиня відпочили, як і ти. ¹⁵Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і твій Отець вивів тебе звідти міцною рукою та простягнутим раменом. Тому твій Отець наказав тобі дотримуватися дня суботнього.

¹⁶«Шануй свого батька та свою матір, як наказав тобі твій Отець, щоб довгими були твої дні й щоб добре було тобі на землі, яку дає тобі твій Отець.

¹⁷«Не вбивай.

¹⁸«Не чини перелюбу.

¹⁹«Не кради.

²⁰«Не свідчи неправдиво проти свого ближнього.

²¹«Не жадай дружини свого ближнього. Не бажай дому свого ближнього, його поля, раба чи рабині, вола, осла чи будь-чого, що належить твоєму ближньому».

²²Ці слова наш Отець промовив до всього вашого зібрання на горі, з-посеред вогню, хмари та густої темряви, гучним голосом; і більше нічого не додав. Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені. ²³Коли ви почули голос із темряви, а гора палала вогнем, ви підійшли до мене — усі голови ваших племен і старійшини,

²⁴і сказали: «Ось, наш Отець показав нам свою славу й велич, і ми чули його голос із вогню. Сьогодні ми побачили, що наш Отець говорить з людиною, і та людина лишається живою. ²⁵То навіщо нам тепер умирати? Цей великий вогонь пожере нас. Якщо ми й далі слухатимемо голос нашого Отця, то помремо. ²⁶Бо хто з усіх людей чув голос живого Отця, що промовляє з-посеред вогню, як ми, і залишився живим? ²⁷Підійди ти, і вислухай усе, що скаже наш Отець, а тоді перекажи нам усе, що наш Отець скаже тобі, і ми послухаємо та виконаємо».

²⁸Наш Отець почув ваші слова, звернені до мене, і наш Отець сказав мені: «Я почув слова цього народу, які вони сказали тобі. Усе, що вони сказали, — добре. ²⁹О, якби ж їхнє серце завжди було таким — щоб боялися мене й дотримувалися всіх моїх заповідей повсякчас, — щоб добре було їм та їхнім дітям навіки! ³⁰Іди й скажи їм: „Поверніться до своїх наметів.“ ³¹А ти стань тут зі мною, і я звіщу тобі всю заповідь — постанови та закони, — яких ти маєш навчити їх, щоб вони виконували їх у землі, яку я даю їм у володіння».

³²Тож пильнуйте, щоб чинити так, як наказав вам ваш Отець; не відхиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч. ³³Ідіть усією дорогою, яку заповів вам ваш Отець, щоб ви жили, процвітали й довго перебували в землі, яку ви посядете.