Люби свого Отця всім своїм єством
Слухай, Ізраїлю: наш Отець єдиний, і люби Його всім своїм серцем, душею і силою. Ці слова спершу лягають на серце, а потім — у звичайні розмови вдома й у дорозі, на одвірки й у відповідь, яку дістає дитина, коли питає «чому».
6 1Ось заповідь — постанови й закони, — які твій Отець звелів мені навчити тебе, щоб ти виконував їх у краю, до якого ти переходиш, щоб оволодіти ним. 2Щоб ти шанував свого Отця, дотримуючись усіх його постанов і заповідей, які я даю тобі, — ти, твої діти й онуки, — у всі дні свого життя, і щоб довгими були твої дні. 3Слухай, Ізраїлю, і старанно виконуй їх, щоб велося тобі добре і щоб ти дуже розмножився в краю, де тече молоко й мед, як обіцяв тобі наш Отець, Бог твоїх батьків.
4Слухай, Ізраїлю: наш Отець — один. a a v4 Ісус підтвердив це визнання як найважливішу заповідь (Марка 12:29). Він також сказав: «Я й Отець — одне» (Івана 10:30). 5Люби свого Отця всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою. 6І ці слова, які я заповідаю тобі сьогодні, нехай будуть у твоєму серці. 7Пильно навчай їх своїх дітей і говори про них, коли сидиш у домі своєму і коли йдеш дорогою, коли лягаєш і коли встаєш. 8Прив’яжи їх як знак на свою руку, і нехай будуть вони пов’язками на твоєму чолі; 9і напиши їх на одвірках свого дому та на своїх брамах.
10Коли твій Отець приведе тебе до краю, який він присягнув твоїм батькам — Авраамові, Ісаакові та Якову, — щоб дати тобі великі й гарні міста, яких ти не будував, 11доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, уже викопані колодязі, яких ти не копав, виноградники й оливкові дерева, яких ти не садив, — і коли ти їстимеш і наситишся. 12Стережися, щоб не забути нашого Отця, який вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства. 13Шануй свого Отця і служи йому, і присягай його ім’ям. 14Не йди за іншими богами, богами народів, що навколо тебе, 15бо твій Отець серед тебе — Отець ревнивий, щоб не спалахнув його гнів проти тебе і не стер тебе з лиця землі. 16Не випробовуй свого Отця, як ви випробовували його в Массі. b b v16 Масса: місце, де Ізраїль сварився і випробовував нашого Отця через нестачу води (Вихід 17:1–7). 17Старанно дотримуйся заповідей свого Отця, його свідчень і його постанов, які він заповів тобі. 18Роби те, що правильне й добре в очах нашого Отця, щоб велося тобі добре і щоб ти ввійшов та оволодів добрим краєм, який наш Отець присягнув дати твоїм батькам, 19виганяючи всіх твоїх ворогів перед тобою, як сказав наш Отець.
20Коли колись запитає тебе твоя дитина: «Що це за свідчення, постанови й закони, які наш Отець заповів вам?» 21Тоді скажи своїй дитині: «Ми були рабами фараона в Єгипті, і наш Отець вивів нас із Єгипту сильною рукою. 22Наш Отець явив великі й страшні знамення та чуда проти Єгипту, фараона й усього його дому, на наших очах. 23Він вивів нас звідти, щоб привести нас сюди і дати нам край, який присягнув нашим батькам. 24І наш Отець заповів нам виконувати всі ці постанови, шанувати нашого Отця, нам на добро повсякчас, щоб зберегти нас живими, як ми є сьогодні. 25І буде нам праведністю, якщо ми будемо берегти й виконувати всю цю заповідь перед нашим Отцем, як він заповів нам».