Діяння апостолів 2

2 ¹Коли настав день П’ятдесятниці, усі вони були разом в одному місці. ^a a v1 П’ятдесятниця — це юдейське свято Тижнів, яке святкували через п’ятдесят днів після Пасхи. ²Раптом з неба почувся шум, схожий на сильний, рвучкий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. ³І з’явилося щось подібне до вогняних язиків, які розділилися та спочили на кожному з них. ⁴Усі сповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

⁵У той час у Єрусалимі жили побожні юдеї з кожного народу під небом. ⁶Коли пролунав цей шум, зібрався натовп і розгубився, бо кожен чув, що вони говорять його рідною мовою. ⁷Здивовані й вражені, вони говорили: «Хіба всі ці, що говорять, не галілеяни? ⁸Як же тоді кожен з нас чує їх своєю рідною мовою? ⁹Парфяни, мідяни та еламіти; ті, хто живе в Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, у Понті й Азії, ¹⁰у Фригії, Памфілії, Єгипті, у частинах Лівії поблизу Кирени; прибульці з Рима, юдеї та новонавернені до юдаїзму; ¹¹критяни й араби — ми чуємо, як вони нашими мовами розповідають про величні діла нашого Отця!» ¹²Усі дивувалися й були збентежені, запитуючи одне одного: «Що це означає?» ¹³А інші глузували, кажучи: «Вони повні солодкого вина.»

Петро звіщає воскреслого Господа

¹⁴А Петро, ставши з одинадцятьма, підніс свій голос і звернувся до них: «Мужі юдейські та всі, хто живе в Єрусалимі, — знайте це й уважно слухайте мої слова. ¹⁵Ці люди не п’яні, як ви гадаєте, бо зараз лише дев’ята година ранку. ^b b v15 Третя година дня — це приблизно дев’ята година ранку, занадто рано для сп’яніння, яке припустив натовп. ¹⁶Ні, це те, що було сказано через пророка Йоіла:

¹⁷„І в останні дні, каже наш Отець, виллю свого Духа на всіх людей; ваші сини та ваші дочки пророкуватимуть, ваші юнаки бачитимуть видіння, а ваші старці бачитимуть сни. ¹⁸Навіть на своїх рабів і на своїх рабинь у ті дні виллю свого Духа, і вони пророкуватимуть. ¹⁹Покажу чудеса на небі вгорі та знамення на землі внизу — кров, вогонь і клуби диму. ²⁰Сонце перетвориться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж настане великий і славний день Господній. ²¹А кожен, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний.“»

²²«Мужі ізраїльські, послухайте ці слова: Ісус із Назарета — Чоловік, якого засвідчив вам наш Отець чудесами, дивами та знаменнями, які наш Отець творив через нього серед вас, як ви самі знаєте. ²³Цього Чоловіка, виданого за визначеним задумом і передбаченням нашого Отця, ви розп’яли й убили руками беззаконних. ²⁴Але наш Отець воскресив його, звільнивши від мук смерті, бо смерть не могла втримати його. ²⁵Бо Давид каже про нього: „Я завжди бачив нашого Отця перед собою, бо він праворуч від мене, тож я не захитаюся.“ ²⁶Тому зраділо моє серце й радів мій язик; ба більше, і тіло моє спочине в надії. ²⁷Бо ти не залишиш душі моєї в могилі й не даси своєму Святому побачити зотління. ²⁸Ти показав мені дороги життя; ти наповниш мене радістю у присутності твоїй.»

²⁹«Брати, можу сказати вам відверто: наш предок Давид помер і був похований, і його гробниця залишається з нами донині. ³⁰Оскільки він був пророком, то знав, що наш Отець клятвою присягнув посадити одного з його нащадків на його престол, ³¹він передбачив і сказав про воскресіння Христа, що не був залишений у могилі й тіло його не побачило зотління. ³²Цього Ісуса наш Отець воскресив, і всі ми цьому свідки. ³³Отож, піднесений праворуч нашого Отця і прийнявши від Отця обіцяного Святого Духа, він вилив те, що ви тепер бачите й чуєте.

³⁴Адже Давид не сходив на небо, але сам каже: „Сказав наш Отець Господеві моєму: «Сядь праворуч від мене, ³⁵доки не покладу ворогів твоїх підніжжям для ніг твоїх.»“

³⁶«Тож нехай увесь дім Ізраїлів знає напевно: наш Отець зробив цього Ісуса, якого ви розп’яли, і Господом, і Христом.»

³⁷Зворушені цим до глибини серця, вони запитали Петра та інших апостолів: «Брати, що нам робити?»

³⁸Петро сказав їм: «Покайтеся, і нехай кожен з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і ви отримаєте дар Святого Духа. ³⁹Бо обітниця для вас, для ваших дітей і для всіх далеких — для всіх, кого покличе до себе Владика наш Отець.» ⁴⁰І багатьма іншими словами він свідчив і закликав їх, кажучи: «Спасайтеся від цього розбещеного роду.» ⁴¹Отож ті, хто прийняв його слово, охрестилися, і того дня додалося близько 3 000 осіб.

Життя як родина Отця

⁴²Вони перебували у вченні апостолів і в глибокому спілкуванні, у ламанні хліба та в молитвах. ⁴³І страх огорнув кожного, і багато чудес та знамень діялося через апостолів. ⁴⁴Усі, хто повірив, були разом і мали все спільне. ⁴⁵Вони продавали свої маєтки та майно й роздавали виручене всім, як кому було потрібно. ⁴⁶Щодня однодушно перебуваючи в храмі та ламаючи хліб по домах, вони споживали їжу з радісним і щирим серцем, ⁴⁷хвалячи нашого Отця й маючи прихильність усього народу. А Господь щодня додавав до них тих, хто спасався.