Діяння апостолів 3

3 ¹Петро та Іван йшли до храму десь о третій годині пополудні, у годину молитви. ²Там щодня приносили й садовили одного чоловіка, кульгавого від народження, біля храмової брами, що зветься Прекрасною, щоб він просив милостиню в тих, хто входив до храму. ³Побачивши Петра та Івана, які мали ввійти до храму, він попросив у них грошей. ⁴А Петро, пильно подивившись на нього разом з Іваном, сказав: «Поглянь на нас». ⁵І той утупився в них, сподіваючись щось від них одержати. ⁶Петро сказав: «Срібла чи золота я не маю, та що маю, те тобі даю: в ім’я Ісуса Христа з Назарета, встань і ходи». ⁷І, взявши його за праву руку, підвів його; і враз зміцніли його ступні та кісточки. ⁸Скочивши, він став на ноги й почав ходити, і ввійшов з ними до храму, ходячи, підстрибуючи та прославляючи нашого Отця. ⁹І весь народ бачив, як він ходить і прославляє нашого Отця. ¹⁰Вони впізнали в ньому того жебрака, що сидів біля Прекрасної брами храму, і сповнилися подиву та зачудування з того, що з ним сталося.

Петро проголошує Слугу Отця

¹¹І поки той чоловік тримався Петра та Івана, увесь народ, вкрай вражений, збігся до них у притвор, що зветься Соломоновим. ¹²Побачивши це, Петро промовив до народу: «Ізраїльтяни, чому це вас дивує? Чому ви так дивитеся на нас, ніби ми власною силою чи побожністю зробили так, що він ходить? ¹³Бог Авраама, Ісаака та Якова, Бог наших батьків, прославив Слугу свого Ісуса, якого ви видали й зреклися перед Пилатом, коли той вирішив відпустити його. ¹⁴Але ви зреклися Святого й Праведного, просячи, щоб вам дарували вбивцю. ¹⁵Ви вбили Начальника життя, та наш Отець воскресив його з мертвих. Цьому ми свідки. ¹⁶І через віру в його ім’я, саме ім’я його зміцнило цього чоловіка, якого ви бачите й знаєте. І віра в Ісуса дала йому це повне здоров’я перед вашими очима.

¹⁷«А тепер, брати, я знаю, що ви вчинили це через незнання, як і ваші керівники. ¹⁸Але наш Отець так сповнив те, що передрік устами всіх пророків: що його Христос має страждати. ¹⁹Тож покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були стерті, ²⁰щоб прийшли часи відради від присутності нашого Отця, і щоб він послав призначеного вам Христа, Ісуса, ²¹якого небо має прийняти до часу відновлення всього, про що наш Отець говорив устами своїх святих пророків від давніх-давен. ²²Мойсей сказав: „Ваш Отець підніме вам пророка, подібного до мене, з-поміж ваших братів. Слухайте його в усьому, що він вам скаже.“ ²³„Кожен, хто не послухає того пророка, буде винищений з-поміж народу.“ ²⁴І всі пророки, починаючи від Самуїла й далі, скільки їх говорило, також сповістили про ці дні. ²⁵Ви — сини пророків і того заповіту, який наш Отець уклав з вашими батьками, кажучи Авраамові: „Твоїм нащадком благословляться всі племена землі.“ ²⁶Наш Отець, піднявши Слугу свого, послав його найперше до вас, щоб благословити вас, відвертаючи кожного з вас від ваших лихих учинків.»