2 Царів 25

25 ¹Дев’ятого року Седекії, десятого дня десятого місяця, Навуходоносор, цар вавилонський, вирушив на Єрусалим з усім своїм військом, отаборився навколо нього й звів облоговий вал довкола. ²Так місто залишалося в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. ³На дев’ятий день четвертого місяця голод у місті став таким тяжким, що в народу тієї землі не було їжі. ⁴Міський мур було проламано, і хоча вавилоняни оточували місто, усі воїни втекли вночі через браму між двома мурами, що біля царського саду, у напрямку Арави. ⁵Вавилонське військо погналося за царем, наздогнало його на рівнинах Єрихону, і все його військо розбіглося від нього. ⁶Вони схопили царя, привели його до вавилонського царя в Ривлу і винесли йому вирок. ⁷Синів Седекії вбили перед його очима, а його самого осліпили, закували в бронзові кайдани й повели до Вавилона.

⁸П’ятого місяця, сьомого дня — дев’ятнадцятого року Навуходоносора, царя вавилонського — до Єрусалима прийшов Невузарадан, начальник охорони, слуга вавилонського царя. ⁹Він спалив дім нашого Отця, царський палац і всі будинки Єрусалима; кожен великий дім він спалив. ¹⁰А все вавилонське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навколо Єрусалима. ¹¹Невузарадан, начальник охорони, вигнав решту народу, що залишився в місті, перебіжчиків, які перейшли до вавилонського царя, і решту натовпу. ¹²Але начальник охорони залишив декого з найбідніших того краю, щоб вони доглядали виноградники та поля.

¹³Вавилоняни розбили на шматки бронзові колони, пересувні підставки та бронзове море, що були в домі нашого Отця, і понесли бронзу до Вавилона. ¹⁴Забрали також горщики, лопатки, щипці для ґнотів, чаші й усе бронзове начиння для храмового служіння. ¹⁵Начальник охорони забрав кадильниці та кропильні чаші — усе, що було з чистого золота й чистого срібла. ¹⁶Дві колони, море й пересувні підставки, що їх Соломон зробив для дому нашого Отця, — бронзи в усьому цьому було не зважити. ¹⁷Кожна колона була двадцять сім футів заввишки, а зверху — бронзова маковиця чотири з половиною фути заввишки, оточена бронзовим плетивом із гранатових яблук. Друга колона була така сама, зі своїм плетивом.

¹⁸Начальник охорони взяв Сераю, первосвященника, Софонію, другого священника, і трьох сторожів брами. ¹⁹А з міста він узяв урядника, поставленого над воїнами, п’ятьох царських радників, яких знайшли там, писаря воєначальника, що набирав до війська народ того краю, і шістдесят простих людей, яких знайшли в місті. ²⁰Невузарадан, начальник охорони, відвів їх до вавилонського царя в Ривлу. ²¹Там, у Ривлі, що в краю Хамат, вавилонський цар убив їх. Так Юда був вигнаний зі своєї землі.

Ґедалія, поставлений над краєм

²²Навуходоносор, цар вавилонський, настановив Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафана, намісником над народом, що залишився в Юдеї. ²³Коли всі воєначальники та їхні люди почули, що вавилонський цар настановив Ґедалію намісником, вони прийшли до нього в Міцпу: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареаха, Серая, син Танхумета нетофатянина, і Яазанія, син маахатянина, разом зі своїми людьми. ²⁴Ґедалія присягнув їм та їхнім людям: «Не бійтеся вавилонських урядників. Живіть у краю, служіть вавилонському цареві, і буде вам добре».

²⁵Сьомого місяця Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішами, царського роду, прийшов з десятьма чоловіками й убив Ґедалію, а разом з ним і юдеїв та вавилонян, що були з ним у Міцпі. ²⁶Тоді весь народ, від малого до великого, і воєначальники втекли до Єгипту, бо боялися вавилонян.

Надія для вигнаного царя

²⁷У тридцять сьомий рік вигнання Єгояхіна, царя юдейського, того року, коли Евіл-Меродах став царем вавилонським, він змилувався над Єгояхіном і випустив його з в’язниці двадцять сьомого дня дванадцятого місяця. ²⁸Він говорив з ним ласкаво і дав йому місце, вище за місця інших царів, що були з ним у Вавилоні. ²⁹Єгояхін скинув свій в’язничний одяг і до кінця свого життя постійно їв за царським столом. ³⁰День у день цар давав йому постійне утримання, доки він жив.