Єгояким повстає проти Вавилону
Єгояким бунтує, приходять грабіжницькі загони, і текст називає причину: невинну кров, пролиту Манасією, якої наш Отець не простив. Навуходоносор облягає Єрусалим; Єгояхін здається, і його виводять у полон разом із вельможами, ремісниками та храмовим золотом. Лишаються тільки найбідніші, під владою дядька, якого перейменовано на Седекію.
24 1За днів Єгоякима Навуходоносор, цар вавилонський, напав на цю землю. Єгояким служив йому три роки, а потім відвернувся й повстав проти нього. 2Тоді наш Отець послав проти нього загони халдеїв, арамеїв, моавитян та аммонитян. Він послав їх на Юдею, щоб знищити її, як і сказав наш Отець через своїх слуг, пророків. 3Сталося це з Юдеєю за велінням нашого Отця, щоб відкинути їх від свого обличчя за гріхи Манасії — за все, що він накоїв, 4а також за невинну кров, яку він пролив, бо наповнив Єрусалим невинною кров’ю, якої наш Отець не хотів прощати. 5А решта діянь Єгоякима, усе, що він зробив, — хіба не записано це в літописі царів юдейських?
6І спочив Єгояким зі своїми предками, а замість нього царем став його син Єгояхін.
7Цар єгипетський більше не виходив зі своєї землі, бо цар вавилонський забрав усі володіння Єгипту, від потоку Єгипетського аж до річки Євфрат.
8Єгояхінові було вісімнадцять років, коли він став царем, і царював він три місяці в Єрусалимі. Його матір’ю була Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалима. 9Він чинив зло в очах нашого Отця, так само, як чинив його батько.
Єрусалим виведено в полон
10У той час слуги Навуходоносора, царя вавилонського, рушили на Єрусалим, і місто опинилося в облозі. 11І сам Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов проти міста, коли його слуги облягали його. 12І вийшов Єгояхін, цар юдейський, до царя вавилонського — він, його матір, його слуги, його вельможі та придворні, — і цар вавилонський узяв його в полон у восьмий рік свого царювання. 13І виніс він звідти всі скарби дому нашого Отця та царського палацу, і порубав усі золоті посудини, які зробив Соломон, цар ізраїльський, для храму, як і сказав наш Отець. 14І вивів він у полон увесь Єрусалим: усіх вельмож, усіх хоробрих воїнів — десять тисяч полонених — і всіх майстрів та ковалів. Залишилася тільки найбідніша частина народу цієї землі. 15І вивів він Єгояхіна до Вавилону, а разом із ним матір царя, його жінок, вельмож та найзнатніших людей цієї землі, повівши їх із Єрусалима до Вавилону. 16Усіх воїнів — сім тисяч, майстрів та ковалів — тисячу, усіх дужих, здатних до війни, — цар вавилонський вивів їх у полон до Вавилону. 17А замість нього цар вавилонський настановив царем Маттанію, дядька Єгояхіна, і перейменував його на Седекію.
Седекія царює в Юдеї
18Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і царював він одинадцять років у Єрусалимі. Його матір’ю була Хамутал, дочка Єремії, з Лівни. 19Він чинив зло в очах нашого Отця, так само, як чинив Єгояким. 20Бо через гнів нашого Отця сталося все це в Єрусалимі та Юдеї, аж поки він не відкинув їх від свого обличчя. І повстав Седекія проти царя вавилонського.