День весілля царя
Жінка шукає того, кого кохає, темним містом, розпитує сторожів, а тоді знаходить його й не відпускає, аж поки не приводить до дому своєї матері. Потім інші голоси дивляться, як наближається Соломонова ноша під охороною, а цар — увінчаний у день свого весілля.
3 1На ложі своєму вночі я шукала того, кого любить душа моя; шукала його, та не знайшла. 2Тож устану й обійду місто, вулиці та майдани; шукатиму того, кого любить душа моя. Шукала його, та не знайшла. 3Знайшли мене сторожі, що обходили місто. «Чи ви бачили того, кого любить душа моя?» 4Щойно я проминула їх, як знайшла того, кого любить душа моя. Я вхопила його й не відпускала, доки не привела його до дому матері моєї, до покою тієї, що мене зачала. 5Заклинаю вас, доньки єрусалимські, газелями та польовими ланями: не будіть і не тривожте любові, доки сама не забажає.
6Хто це піднімається з пустелі, немов стовпи диму, напахчена миррою та ладаном, усіма запашними порошками купця? 7Погляньте — це ноші самого Соломона, а навколо шістдесят хоробрих мужів, із хоробрих мужів Ізраїлю, 8усі вони тримають мечі, навчені до бою, кожен із мечем при боці своєму, проти нічного жаху. 9Цар Соломон зробив собі ноші з дерева ліванського. 10Стовпці їхні зробив зі срібла, спинку — із золота, сидіння — із пурпуру; усередині їх з любов’ю оздобили доньки єрусалимські. 11Вийдіть, доньки сіонські, і погляньте на царя Соломона у вінці, яким мати його увінчала його в день весілля його, у день, коли раділо серце його.
