Псалми 68 (67)

68 ¹Нехай повстане наш Отець; нехай розсіються вороги його, і нехай ті, хто ненавидить його, тікають перед ним. ²Як розвіюється дим, так розвій їх; як тане віск перед вогнем, так нехай згинуть нечестиві перед нашим Отцем. ³А праведні нехай радіють; нехай веселяться перед нашим Отцем; нехай тріумфують від радості. ⁴Співайте нашому Отцеві, славте ім’я його; підніміть пісню тому, хто мчить пустелями, — ім’я його наш Отець, — і радійте перед ним. ⁵Батько сиротам і захисник вдовам — наш Отець у своїй святій оселі. ⁶Наш Отець оселяє самотніх у домі; він виводить в’язнів до достатку, а непокірні живуть у випаленій землі. ⁷Отче наш, коли ти виходив перед народом своїм, коли ти крокував пустищем, ⁸земля здригнулася, небеса пролили дощ перед нашим Отцем, тим, хто з Синаю, перед Отцем Ізраїлю. ⁹Отче наш, ти пролив рясний дощ; ти відновив спадщину свою, коли вона виснажилась. ¹⁰Твоя отара знайшла оселю в ній; у доброті своїй, Отче наш, ти подбав про вбогих. ¹¹Владичний Отець дає слово; велике товариство жінок, що звіщають добру звістку: ¹²Царі з військами тікають, тікають вони, а та, що зостається вдома, ділить здобич. ¹³Хоч ви й лежите між кошарами, — крила голубки, вкриті сріблом, пір’я її виблискує золотом. ^a a v13 Осяйна голубка може зображати славу Божого народу навіть у спокої або багату здобич, принесену додому з перемоги. ¹⁴Коли Всемогутній розсіяв там царів, сніг випав на Цалмоні. ¹⁵О величава горо, горо Башанська; о багатовершинна горо, горо Башанська! ¹⁶Чому ви дивитесь із заздрістю, о багатовершинні гори, на гору, яку наш Отець обрав собі за оселю? Так, наш Отець житиме там повік. ¹⁷Колісниць нашого Отця — десятки тисяч, тисячі тисяч; Владичний Отець серед них; Синай у святилищі. ¹⁸Ти піднявся на висоту, ведучи за собою полонених; ти прийняв дари від людей, навіть серед непокірних, щоб наш Отець міг оселитися там. ^b b v18 Павло цитує цей вірш про Ісуса — коли той піднявся, він вивів полонених на волю й дав дари народові своєму (Ефесян 4:8). Перемога, яку псалом оспівує про нашого Отця, здобута й розділена через Сина. ¹⁹Благословенний Владичний Отець день у день; він несе нас — Отець спасіння нашого.

²⁰Наш Отець для нас — Той, хто спасає; і Владичному Отцеві належать шляхи порятунку від смерті. ²¹Але наш Отець розтрощить голови ворогів своїх, волохате тім’я того, хто й далі ходить у своїх провинних дорогах.

²²Владичний Отець сказав: «Поверну їх із Башану; поверну їх із глибин морських, ²³щоб ти омив ноги свої в їхній крові, щоб язики псів твоїх дістали свою частку від ворога».

²⁴Бачать походи твої, Отче наш, походи Отця мого, Царя мого, у святилище. ²⁵Попереду співаки, позаду музиканти, між ними дівчата, що грають на бубнах: ²⁶Благословляйте нашого Отця у великій громаді; благословляйте нашого Отця, ви, що з джерела Ізраїлевого! ²⁷Там Веніамин, наймолодший, веде їх, князі Юдині у натовпі своєму, князі Завулонові, князі Нефталимові. ²⁸Твій Отець призначив силу твою; яви могутність свою, Отче наш, як ти діяв для нас раніше. ²⁹Задля храму твого в Єрусалимі царі принесуть тобі дари. ³⁰Докори звірові в очеретах, стаду биків із телятами народів. Потопчи тих, хто жадає срібла; розсій народи, що втішаються війною. ^c c v30 Звір в очеретах — це, імовірно, крокодил або гіпопотам, давній символ Єгипту, що зачаївся в очеретах Нілу. ³¹Посли прийдуть з Єгипту; Куш поспішить простягнути руки свої до нашого Отця. ³²Царства земні, співайте нашому Отцеві; славте Владичного Отця, ³³тому, хто мчить у небесах, у споконвічних небесах, — слухайте, він подає голос свій, могутній голос свій. ³⁴Віддайте могутність нашому Отцеві, велич якого над Ізраїлем, а сила якого в небесах. ³⁵Грізний наш Отець зі святилища свого; Отець Ізраїлю — він той, хто дає силу й міць народові своєму. Благословенний наш Отець!