1 Послання до коринтян 7

7 ¹А щодо того, про що ви писали: «Добре чоловікові не торкатися жінки». ²Але щоб уникнути статевого гріха, нехай кожен чоловік має свою дружину, а кожна жінка — свого чоловіка. ³Нехай чоловік віддає дружині належне їй, так само й дружина — своєму чоловікові. ⁴Дружина не має влади над власним тілом — має чоловік; так само й чоловік не має влади над власним тілом — має дружина. ⁵Не ухиляйтеся одне від одного, хіба за взаємною згодою на певний час, щоб віддатися молитві; потім знову сходьтеся, щоб сатана не спокушав вас через ваше нестримання. ⁶Кажу це як поступку, а не як наказ. ⁷Я хотів би, щоб усі були такими, як я. Але кожен має свій дар від нашого Отця — один такий, а інший інакший. ⁸Неодруженим і вдовам кажу: добре їм залишатися такими, як я. ⁹Але якщо не можуть стриматися, нехай одружуються — краще одружитися, ніж палати пристрастю. ¹⁰А одруженим наказую — не я, а Господь — дружина нехай не покидає свого чоловіка. ¹¹Але якщо розлучиться, нехай залишається незаміжньою або примириться зі своїм чоловіком, — а чоловік нехай не розлучається зі своєю дружиною.

¹²А іншим кажу я (я, а не Господь): якщо якийсь брат має невіруючу дружину, що згодна жити з ним, нехай не розлучається з нею. ¹³І якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, що згоден жити з нею, нехай не розлучається з ним. ¹⁴Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі. ¹⁵Якщо ж невіруючий відходить, нехай відходить; брат чи сестра не зв’язані в таких випадках. Наш Отець покликав вас до миру. ¹⁶Звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, чи спасеш свою дружину?

¹⁷Тільки нехай кожен живе так, як визначив йому Господь, як покликав його наш Отець. Таке моє правило в усіх церквах. ¹⁸Чи був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним. Чи був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не обрізується. ¹⁹Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а важливо дотримуватися заповідей нашого Отця. ²⁰Нехай кожен залишається в тому стані, в якому був покликаний. ²¹Чи був ти покликаний рабом? Хай тебе це не турбує. Але якщо можеш здобути свободу, скористайся нею. ²²Бо раб, покликаний у Господі, є вільною людиною Господа; так само й вільний, якого покликано, є рабом Христа. ²³Вас куплено дорогою ціною; не ставайте рабами людей. ²⁴Брати, в якому стані кожен був покликаний, у тому нехай і залишається з нашим Отцем.

²⁵Щодо неодружених не маю наказу від Господа, але висловлюю свою думку як той, кого милість Господа зробила гідним довіри. ²⁶Гадаю, що з огляду на теперішню скруту добре людині залишатися такою, як є. ²⁷Зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання. Вільний від дружини? Не шукай дружини. ²⁸Але якщо й одружишся, не згрішиш; і якщо діва вийде заміж, не згрішить. Та такі люди зазнають страждань у тілі, а я хотів би вас від цього вберегти. ²⁹Ось що кажу, брати: час визначений став короткий. Відтепер нехай ті, що мають дружин, живуть, наче й не мають, ³⁰і ті, що плачуть, наче не плачуть, і ті, що радіють, наче не радіють, і ті, що купують, наче нічим не володіють, ³¹і ті, що користуються цим світом, наче не захоплені ним, — бо теперішній образ цього світу минає.

³²Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений дбає про справи Господні, як догодити Господу. ³³А одружений дбає про справи світу, як догодити своїй дружині, ³⁴і він роздвоєний. Неодружена жінка чи діва дбає про справи Господні, щоб бути святою тілом і духом; а заміжня дбає про справи світу, як догодити своєму чоловікові. ³⁵Кажу це для вашого добра, не щоб накинути вам обмеження, а задля гідної поведінки й неподільної відданості Господу.

³⁶Якщо хтось думає, що поводиться негідно зі своєю нареченою, і пристрасть його сильна й так має статися, нехай робить, як хоче, — нехай одружуються; це не гріх. ³⁷А хто твердо стоїть у своєму серці, не з примусу, а володіючи власною волею, і вирішив у серці своєму зберегти свою наречену, той чинить добре. ³⁸Отже, хто одружується зі своєю нареченою, чинить добре; а хто не одружується з нею, чинить краще.

³⁹Дружина зв’язана зі своїм чоловіком, поки він живий; якщо ж чоловік помре, вона вільна вийти заміж, за кого хоче, тільки в Господі. ⁴⁰Але вона щасливіша, на мою думку, якщо залишиться такою, як є. А я гадаю, що й я маю Духа нашого Отця.