1 Послання до коринтян 8

8 ¹Щодо їжі, принесеної в жертву ідолам: ми знаємо, що всі ми маємо знання. Знання надимає, а любов збудовує. ²Якщо хтось думає, що знає щось, той ще не знає так, як належить знати. ³А коли хтось любить нашого Отця, той пізнаний ним.

⁴Щодо споживання їжі, принесеної в жертву ідолам: ми знаємо, що ідол — ніщо у світі і що немає Отця, окрім одного. ⁵Бо навіть якщо є так звані боги, на небі чи на землі, — і справді є багато «богів» і багато «панів». ⁶Та для нас є один наш Отець, від якого все, і ми існуємо для нього; і один Господь Ісус Христос, через якого все, і ми існуємо через нього. ^a a v6 Тут Павло ставить Отця і Сина поруч: єдиний Бог — це наш Отець, джерело всього, а єдиний Господь — це Ісус, через якого постало все.

⁷Але не всі мають це знання. Деякі, досі звиклі до ідолів, їдять цю їжу так, ніби вона справді принесена в жертву ідолу, і їхнє слабке сумління осквернюється. ⁸Їжа не наближає нас до нашого Отця. Ми не гірші, якщо не їмо, і не кращі, якщо їмо. ⁹Але будьте обережні, щоб це ваше право не стало якось каменем спотикання для слабких. ¹⁰Бо якщо хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти їси в ідольському храмі, то чи не осмілиться його слабке сумління їсти їжу, принесену в жертву ідолам? ¹¹Тож через твоє знання гине цей слабкий — брат, за якого помер Христос. ¹²Коли ви так грішите проти своїх братів і раните їхнє слабке сумління, ви грішите проти Христа. ¹³Тому якщо їжа спокушає мого брата, я ніколи більше не їстиму м’яса, щоб не спокусити свого брата.