Єрусалим у руїнах
Псалом Асафа.
Єрусалим лежить у руїнах, тіла не поховані й віддані на поживу птахам, а сусіди тішаться. Молитва просить нашого Отця водночас і про прощення, і про відплату, а її аргумент — публічний: народи питають, куди подівся їхній Бог.
79 1Отче наш, народи вторглися у твою спадщину; осквернили твій святий храм; перетворили Єрусалим на руїни.
2Вони віддали трупи твоїх слуг на поживу птахам небесним, тіла твоїх вірних — звірам земним. 3Пролили вони їхню кров, мов воду, навколо Єрусалима, і не було кому поховати їх. 4Ми стали посміховиськом для наших сусідів, глумом і наругою для тих, хто навколо нас.
5Доки, Отче наш? Чи гніватимешся ти вічно? Чи палатимуть твої ревнощі, мов вогонь? 6Вилий свій гнів на народи, що не знають тебе, і на царства, що не прикликають твого імені. 7Бо вони пожерли Якова і спустошили його край. 8Не згадуй проти нас гріхів наших предків; нехай твоє ніжне милосердя поспішить нам назустріч, бо ми вкрай знесилені.
9Допоможи нам, Отче наш, що спасаєш нас, заради слави твого імені; визволь нас і покрий наші гріхи заради твого імені. 10Чому мають народи казати: «Де їхній Бог?» Нехай перед нашими очима стане відомо між народами, що ти чиниш правосуддя за пролиту кров твоїх слуг. 11Нехай стогін в’язня дійде до тебе; величчю твоєї правиці збережи приречених на смерть.
12Віддай нашим сусідам усемеро в їхнє лоно за наругу, якою вони зневажали тебе, о Владико Отче. 13Тоді ми, твій народ, вівці твоєї пажиті, дякуватимемо тобі повіки; з роду в рід звіщатимемо твою хвалу.
