Числа 23

23 ¹Валаам сказав Валакові: «Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім биків та сім баранів».

²Валак зробив, як сказав Валаам; і принесли Валак та Валаам у жертву бика й барана на кожному жертовнику. ³Валаам сказав Валакові: «Стій біля своєї цілопальної жертви, а я піду; можливо, Бог зустріне мене, і я скажу тобі все, що він мені покаже». Потім він пішов на голу вершину.

⁴Наш Отець зустрів Валаама, і той сказав йому: «Я влаштував сім жертовників і приніс бика та барана на кожному жертовнику».

⁵Наш Отець вклав слово в уста Валаама: «Повернися до Валака і скажи так».

⁶Він повернувся до Валака — а той стояв біля своєї цілопальної жертви разом з усіма князями Моаву. ⁷Він підніс свою притчу й промовив: «З Араму привів мене Валак, цар Моаву — зі східних гір: Прийди, прокляни мені Якова; прийди, засуди Ізраїль. ⁸Як мені проклясти тих, кого наш Отець не прокляв? Як мені засудити тих, кого наш Отець не засудив? ⁹З вершини скель я бачу їх, з пагорбів дивлюся на них: народ, що живе окремо, і не лічить себе між народами. ¹⁰Хто може полічити порох Якова чи злічити навіть четверту частину Ізраїля? Нехай помру я смертю праведних, і нехай мій кінець буде, як їхній!»

¹¹Валак сказав Валаамові: «Що ти мені зробив? Я привів тебе проклясти моїх ворогів, а ти — ось — тільки благословив їх!»

¹²Він відповів: «Хіба не повинен я пильнувати, щоб казати те, що Бог вкладає в мої уста?»

Слово нашого Отця непохитне

¹³Тоді Валак сказав: «Ходи, прошу, зі мною на інше місце, звідки ти зможеш їх побачити. Ти побачиш лише їхній край, а не всіх, і прокляни мені їх звідти».

¹⁴Він узяв його на поле Цофім, на вершину Пісґи, збудував сім жертовників і приніс бика та барана на кожному. ¹⁵Валаам сказав Валакові: «Стій тут біля своєї цілопальної жертви, а я зустрінуся з ним там».

¹⁶Наш Отець зустрів Валаама, вклав слово в його уста і сказав: «Повернися до Валака і скажи так».

¹⁷Він прийшов до нього — а той стояв біля своєї цілопальної жертви разом із князями Моаву. Валак запитав його: «Що сказав Бог?»

¹⁸Він підніс свою притчу: «Устань, Валаку, і слухай; прислухайся до мене, сину Ціппора: ¹⁹Наш Отець не людина, щоб йому брехати, і не син людський, щоб йому передумати. Чи сказав він колись щось і не зробив? Чи промовив колись і не сповнив? ²⁰Ось, я одержав наказ благословляти. Він благословив, і я не можу цього скасувати. ²¹Він не вбачав лиха в Якові й не бачив біди в Ізраїлі. Наш Отець з ним, і клич Царя серед них. ^a a v21 Клич Царя: Бог Ізраїля царює над ними як Цар, і його переможний клич іде перед ними в битву. ²²Наш Отець, який вивів їх з Єгипту, є для них, як роги дикого бика. ^b b v22 Дикий бик був величезною, нині вимерлою твариною; його роги зображували грубу, неприборкану силу. ²³Немає чарів проти Якова, немає ворожби проти Ізраїля. Тепер скажуть про Якова й про Ізраїль: „Поглянь, що зробив наш Отець!“ ²⁴Ось народ, що встає, немов левиця, і підводиться, наче лев; він не ляже, доки не пожере здобич і не нап’ється крові забитих».

²⁵Валак сказав Валаамові: «Зовсім не проклинай їх, але й зовсім не благословляй їх!»

²⁶Але Валаам відповів Валакові: «Хіба я не казав тобі, що мушу робити все, що каже Бог?»

²⁷Валак сказав Валаамові: «Ходи, я візьму тебе на інше місце. Можливо, Бог дозволить тобі проклясти мені їх звідти».

²⁸І взяв Валак Валаама на вершину Пеора, що височіє над пустелею. ²⁹Валаам сказав Валакові: «Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй тут сім биків та сім баранів».

³⁰Валак зробив, як сказав Валаам, і приніс бика та барана на кожному жертовнику.