Отець обіцяє сина
Ізраїль віддано филистимлянам на сорок років. Посланець нашого Отця обіцяє неплідній жінці сина, відокремленого від утроби, і повертається, коли просить Маноах. Ім'я гостя незбагненне; він підноситься в полум'ї жертовника. Народжується Самсон, і на ньому благословення.
13 1Ізраїльтяни знову чинили зло в очах нашого Отця, тож він віддав їх у руки филистимлян на сорок років.
2Був собі чоловік на ім’я Маноах, із Цори, з роду Данового. Дружина його була неплідна й не родила дітей.
3Посланець нашого Отця явився тій жінці й сказав їй: «Ти неплідна й бездітна, але зачнеш і народиш сина. 4Тож тепер стережися: не пий ні вина, ні міцного напою і не їж нічого нечистого, 5бо ти зачнеш і народиш сина. Бритва не торкнеться його голови, бо цей хлопчик від утроби буде назореєм нашого Отця й почне рятувати Ізраїль від руки филистимлян.»
6Та жінка пішла й розповіла своєму чоловікові: «Приходив до мене чоловік Божий; виглядом своїм він був наче посланець нашого Отця, вельми грізний. Я не спитала його, звідки він, а він не сказав мені свого імені. 7Але він сказав мені: „Ти зачнеш і народиш сина. Тож не пий ні вина, ні міцного напою і не їж нічого нечистого, бо цей хлопчик буде назореєм нашого Отця від утроби до дня своєї смерті.“»
8Тоді Маноах почав благати нашого Отця: «Молю тебе, мій Владико Отче, нехай чоловік Божий, якого ти посилав, прийде до нас знову й навчить нас, що робити з хлопчиком, який має народитися.»
9Наш Отець почув голос Маноаха, і посланець нашого Отця знову прийшов до жінки, коли вона сиділа в полі; але Маноаха, її чоловіка, не було з нею. 10Жінка швидко побігла й сказала своєму чоловікові: «Поглянь, мені явився той чоловік, що приходив до мене днями!»
11Маноах устав, пішов за своєю дружиною й підійшов до того чоловіка. Він спитав: «Ти той чоловік, що говорив із жінкою?» «Я», — відповів той.
12Маноах сказав: «Коли справдяться твої слова, яким має бути спосіб життя хлопчика і що йому робити?»
13Посланець нашого Отця сказав Маноахові: «Нехай вона остерігається всього, про що я їй казав. 14Нехай не їсть нічого з виноградної лози, не п’є ні вина, ні міцного напою і не їсть нічого нечистого. Нехай дотримується всього, що я їй наказав.»
15Маноах сказав посланцеві нашого Отця: «Молимо, дозволь нам затримати тебе, і ми приготуємо для тебе козеня.»
16Посланець нашого Отця відповів Маноахові: «Навіть якщо ти затримаєш мене, я не їстиму твоєї їжі; але якщо приготуєш цілопалення, принеси його нашому Отцеві.» (Маноах не знав, що той, хто прийшов, був посланцем нашого Отця.)
17Маноах спитав посланця нашого Отця: «Яке твоє ім’я, щоб ми вшанували тебе, коли справдяться твої слова?»
18Посланець нашого Отця відповів йому: «Чому ти питаєш про моє ім’я? Воно незбагненне.»
19Тоді Маноах узяв козеня й хлібну жертву і приніс їх на скелі нашому Отцеві, який творить чудеса, а Маноах і його дружина дивилися. 20Коли полум’я жертовника здіймалося до неба, посланець нашого Отця піднявся в полум’ї жертовника. Маноах і його дружина, побачивши це, впали обличчям до землі. 21Посланець нашого Отця більше не являвся Маноахові та його дружині. Тоді Маноах зрозумів, що то був посланець нашого Отця. 22«Ми неодмінно помремо, — сказав Маноах своїй дружині, — бо ми бачили нашого Отця!»
23Дружина відповіла йому: «Якби наш Отець хотів нас убити, він не прийняв би з наших рук цілопалення й хлібної жертви, не показав би нам усього цього й не дав би нам почути тепер того, що ми почули.» 24Жінка народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик ріс, і наш Отець благословляв його. 25І Дух нашого Отця почав спонукати його в Махане-Дані, між Цорою та Ештаолом.
