Отець віддає Гай Ізраїлю
Наш Отець удруге віддає Аї — засідкою і вдаваним відступом, — і його царя вішають. А тоді, дивно розташоване між битвами, усе зібрання, з чужинцями включно, стоїть на двох горах, поки вголос читають кожне слово закону — благословення і прокляття.
8 1Тоді наш Отець сказав Ісусові Навину: «Не бійся й не занепадай духом. Візьми з собою всіх воїнів і піди на Гай. Я віддав у твої руки царя Гаю, його народ, його місто та його землю. 2Зроби з Гаєм та його царем те саме, що зробив з Єрихоном та його царем, але здобич і худобу залиште собі. Влаштуй засідку позаду міста».
3Ісус Навин та всі воїни вирушили на Гай. Він вибрав тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі. 4Він наказав їм: «Чатуйте в засідці позаду міста, не надто далеко. Усі будьте напоготові. 5Я та весь мій народ підійдемо до міста. Коли вони вийдуть проти нас, як і раніше, ми втечемо від них. 6Вони гнатимуться за нами, доки ми не відведемо їх від міста, бо скажуть: „Вони тікають від нас, як і раніше“. Тоді ми втечемо від них. 7Тоді встаньте із засідки й захопіть місто, бо ваш Отець віддасть його вам. 8Коли візьмете місто, підпаліть його. Зробіть, як наказав наш Отець. Глядіть, я наказав вам».
9Ісус Навин відіслав їх, і вони пішли до місця засідки й чекали між Бетелем та Гаєм, на захід від Гаю, а він ту ніч перебув серед народу. 10Ісус Навин устав рано-вранці, зібрав народ і разом зі старійшинами Ізраїлю повів їх на Гай. 11Усі воїни, що були з ним, вирушили, підійшли й стали просто навпроти міста, і отаборилися на північ від Гаю, а між ними та Гаєм була долина. 12Він узяв близько п’яти тисяч чоловіків і влаштував засідку між Бетелем та Гаєм, на захід від міста. 13Отож вони розташували народ: увесь табір на північ від міста, а його тил — на захід від нього. І тієї ночі Ісус Навин пішов на середину долини. 14Коли цар Гаю побачив це, мешканці міста поквапилися встати рано-вранці й вийшли назустріч Ізраїлю на битву, на призначене місце навпроти Арави, він і весь його народ. Та він не знав, що позаду міста чатує засідка. a a v14 Арава — це глибока западина Йорданської долини, що простягається на південь від Галілейського моря до Мертвого моря. 15Ісус Навин та весь Ізраїль удали, ніби їх розбито, і втекли в бік пустелі. 16І скликали весь народ, що був у місті, у погоню за ними. Вони гналися за Ісусом Навином і були відведені від міста. 17Не залишилося жодного чоловіка в Гаї чи Бетелі, хто не вийшов би за Ізраїлем. Вони покинули місто відчиненим і гналися за Ізраїлем.
18Тоді наш Отець сказав Ісусові Навину: «Простягни спис, що в твоїй руці, у бік Гаю, бо Я віддам його тобі». І Ісус Навин простягнув спис, що був у його руці, у бік міста.
19Щойно він підняв руку, засідка швидко встала зі свого місця, вбігла в місто, захопила його й поспіхом підпалила. 20Мешканці Гаю обернулися й побачили, що дим від міста здіймається до неба, і не було куди втікати, бо ті, що тікали до пустелі, обернулися проти переслідувачів. 21Коли Ісус Навин та весь Ізраїль побачили, що засідка захопила місто й що дим від нього здіймається, вони обернулися й почали бити мешканців Гаю. 22А інші вийшли з міста їм назустріч, тож мешканці Гаю опинилися посеред Ізраїлю з обох боків. І бив їх Ізраїль, доки не залишилося жодного, хто вцілів би чи втік. 23А царя Гаю взяли живим і привели до Ісуса Навина.
24Коли Ізраїль перебив усіх мешканців Гаю на відкритому полі та в пустелі, куди ті гналися за ними, і всі полягли від меча, доки не залишилося нікого, весь Ізраїль повернувся до Гаю й уразив його мечем. 25Усіх, хто загинув того дня, і чоловіків, і жінок, було дванадцять тисяч — увесь народ Гаю. 26Ісус Навин не опускав піднятого списа, доки не віддав на цілковите знищення всіх мешканців Гаю. 27Лише худобу та здобич того міста Ізраїль залишив собі, як наш Отець наказав Ісусові Навину. 28Так Ісус Навин спалив Гай і зробив його навіки руїною, пусткою донині. 29А царя Гаю він повісив на дереві до вечора. Коли ж сонце зайшло, Ісус Навин наказав зняти його тіло з дерева й кинути біля входу до міської брами, а над ним насипати велику купу каміння, що й досі там.
Ізраїль відновлює заповіт Отця
30Тоді Ісус Навин збудував жертовник нашому Отцеві, Богові Ізраїлю, на горі Евал, 31як наказав Мойсей, слуга нашого Отця, народові Ізраїлю, як написано в Книзі Закону Мойсеєвого, жертовник із нетесаного каміння, якого не торкалося залізо. І принесли на ньому цілопалення нашому Отцеві та склали жертви примирення. 32Там, перед ізраїльтянами, він написав на каменях список Закону Мойсеєвого, який написав Мойсей. 33Увесь Ізраїль, і чужинці, і корінні жителі, разом зі старійшинами, наглядачами та суддями, стояли обабіч ковчега, навпроти священників-левитів, які несли ковчег заповіту нашого Отця. Одна половина стояла навпроти гори Ґарізім, а друга — навпроти гори Евал, як раніше наказав Мойсей, слуга нашого Отця, щоб благословити народ Ізраїлю. 34Потім він прочитав усі слова Закону — благословення та прокляття — точно так, як написано в Книзі Закону. 35Ісус Навин прочитав кожне слово, яке наказав Мойсей, не пропустивши нічого, перед усім зібранням Ізраїлю: жінками, дітьми та чужинцями, які жили серед них.