Повторення Закону 33

33 ¹Це благословення, яке Мойсей, чоловік нашого Отця, дав ізраїльтянам перед своєю смертю. ²Він сказав: Наш Отець прийшов від Синаю, засяяв над нами від Сеїру, зблиснув з гори Паран. Він прийшов із десятками тисяч святих, і вогонь спалахував з його правиці. ³Справді, він любить народи; усі його святі — у твоїй руці. Вони йшли слідом біля твоїх ніг, кожен приймав настанову від тебе. ⁴Мойсей заповів нам закон, спадщину для громади Якова. ⁵Так він став Царем у Єшуруні, коли зібралися проводирі народу, племена Ізраїля разом. ^a a v5 Тут наш Отець царює як Цар над своїм народом — зібрані племена є його дітьми, а він — Цар, що править ними з любов’ю. ⁶Нехай живе Рувим і не вмирає, і нехай його народ не буде нечисленним.

⁷Про Юду він сказав: Почуй, наш Отче, голос Юди; приведи його до його народу. Його руки б’ються за нього; будь йому підмогою проти його ворогів.

⁸Про Левія він сказав: Твої Туммім і Урім — твоєму вірному, якого ти випробував при Массі, з яким сварився біля вод Меріви, ^b b v8 Урім і Туммім були священними предметами, які первосвященник носив, щоб шукати настанови від Бога. ⁹хто сказав про свого батька й матір: «Я не зважаю на них»; він не визнав своїх братів і не знав власних дітей. Бо вони зберігали твоє слово і стерегли твій заповіт. ¹⁰Вони навчають Якова твоїх присудів, а Ізраїля — твого закону; вони кладуть кадило перед тобою і цілопалення на твоєму жертовнику. ¹¹Благослови, наш Отче, його силу і прийми діло його рук. Розтрощи стегна тих, хто повстає проти нього, тих, хто ненавидить його, щоб вони більше не встали.

¹²Про Веніямина він сказав: улюбленець нашого Отця живе безпечно біля нього; наш Отець захищає Веніямина цілий день, і Веніямин спочиває між його плечима. ^c c v12 Веніямина названо улюбленцем нашого Отця, захищеним цілий день і притуленим близько — образ дитини, яку тримають у безпеці біля серця Отця.

¹³Про Йосипа він сказав: Нехай наш Отець благословить його землю найкращими дарами неба згори, росою і безоднею, що залягла внизу, ¹⁴найдобірнішими плодами, достиглими на сонці, і щедрим врожаєм кожного місяця, ¹⁵найкращими плодами одвічних гір і багатством вічних пагорбів, ¹⁶найкращими дарами землі та її повнотою, і прихильністю того, хто перебував у кущі. Нехай вони спочинуть на голові Йосипа, на тімені того, хто відділений від своїх братів. ¹⁷Його первородний бик — велич належить йому; його роги — це роги дикого вола. Ними він буцає народи, усі разом, аж до країв землі. Такі десятки тисяч Єфрема, і такі тисячі Манасії.

¹⁸Про Завулона він сказав: Радій, Завулоне, коли виходиш, і ти, Іссахаре, у своїх наметах. ¹⁹Вони кличуть народи на гору; там вони приносять правдиві жертви, бо вони черпають багатство морів і сховані скарби піску.

²⁰Про Ґада він сказав: Благословен той, хто розширює Ґада! Він залягає, як лев, роздираючи руку й тім’я. ²¹Він вибрав для себе найкраще, бо там збережено частку проводиря. Він прийшов із проводирями народу; він здійснив справедливість нашого Отця і його присуди для Ізраїля.

²²Про Дана він сказав: Дан — левеня, що вистрибує з Башану.

²³Про Нефталима він сказав: Нефталиме, насичений прихильністю, повний благословення нашого Отця — успадкуй море й південь.

²⁴Про Асира він сказав: Нехай буде Асир найблагословенніший серед синів — нехай буде він улюбленцем своїх братів, занурюючи свою ногу в олію. ²⁵Твої засуви будуть залізні й мідні, і як твої дні, такою буде й твоя сила. ²⁶Немає нікого, як наш Отець, Єшуруне, який їде небесами на допомогу тобі, і у своїй величі — попід хмарами. ²⁷Вічний Отець — твоє пристановище, а під тобою — вічні руки. Він прогнав ворога перед тобою і сказав: «Знищ!» ^d d v27 Вічні руки під тобою — це руки самого нашого Отця, вічного пристановища, що тримає своїх дітей і ніколи не дає їм упасти. ²⁸Тож Ізраїль живе безпечно; джерело Якова відділене в землі збіжжя й молодого вина, де небеса струять росу. ²⁹Благословенний ти, Ізраїлю! Хто подібний до тебе, народе, спасенний нашим Отцем, щитом твоєї допомоги й мечем твоєї величі! Твої вороги плазуватимуть перед тобою, а ти ступатимеш по їхніх висотах.