Діяння апостолів 14

14 ¹В Іконії вони разом увійшли до юдейської синагоги й промовляли так, що повірила велика кількість і юдеїв, і греків. ²Але юдеї, які не схотіли повірити, підбурили й отруїли уми язичників проти братів. ³Вони пробули там чимало часу, сміливо промовляючи за Господа, який підтверджував своє слово благодаті, творячи знамення й чудеса їхніми руками. ⁴Але місто розділилося: одні стали на бік юдеїв, інші — на бік апостолів. ⁵Коли ж і язичники, і юдеї разом зі своїми правителями надумали знущатися з них і побити їх камінням, ⁶вони, зрозумівши це, втекли до лікаонських міст Лістри та Дервії і до навколишнього краю, ⁷і там далі проповідували Добру Звістку.

Отець зцілює в Лістрі

⁸У Лістрі сидів чоловік із немічними ногами, кульгавий від народження, який ніколи не ходив. ⁹Він слухав, як говорить Павло. Павло пильно подивився на нього й побачив, що той має віру, щоб зцілитися, ¹⁰і голосно сказав: «Стань прямо на свої ноги!» Чоловік підскочив і почав ходити. ¹¹Коли юрби побачили, що зробив Павло, вони закричали лікаонською: «Боги зійшли до нас у людській подобі!» ¹²Варнаву вони назвали Зевсом, а Павла — Гермесом, бо він був головним промовцем. ¹³Жрець Зевса, храм якого стояв перед містом, привів до воріт биків і приніс вінки, бажаючи разом із юрбами принести жертву.

¹⁴Але апостоли Варнава та Павло, почувши це, роздерли свій одяг і кинулися в юрбу, вигукуючи ¹⁵й кажучи: «Люди, навіщо ви це робите? Ми теж люди, такої самої природи, як і ви. Ми звіщаємо вам Добру Звістку: відверніться від цих марних речей до живого Отця, який створив небо, землю, море й усе, що в них. ¹⁶У минулих поколіннях він дозволив усім народам ходити своїми власними шляхами, ¹⁷та не залишив себе без свідчення: роблячи добро, даючи вам дощі з неба й плодючі пори року, наповнюючи ваші серця їжею та радістю».

¹⁸Навіть цими словами вони ледве стримали юрби, щоб ті не принесли їм жертви. ¹⁹Але прийшли юдеї з Антіохії та Іконії, схилили на свій бік юрби, побили Павла камінням і витягли його за місто, думаючи, що він помер. ²⁰Коли учні оточили його, він підвівся й увійшов до міста. Наступного дня він вирушив із Варнавою до Дервії.

Зміцнення учнів

²¹Проповідуючи Добру Звістку в тому місті й здобувши багатьох учнів, вони повернулися до Лістри, Іконії та Антіохії, ²²зміцнюючи душі учнів, закликаючи їх залишатися у вірі: через багато страждань нам належить увійти в Царство нашого Отця. ²³Призначивши їм старійшин у кожній церкві, помолившись із постом, вони доручили їх Господу, в якого увірували.

²⁴Потім вони пройшли через Пісідію й прийшли до Памфілії. ²⁵А проповідавши слово в Пергії, вони зійшли до Атталії, ²⁶а звідти відпливли до Антіохії, де були доручені благодаті нашого Отця на діло, яке вони виконали. ²⁷Прибувши, вони зібрали церкву й розповіли про все, що наш Отець зробив з ними, і як він відчинив двері віри язичникам. ²⁸І пробули вони там з учнями чимало часу.