2 Самуїла 24

24 ¹Знову запалав гнів нашого Отця на Ізраїль, і спонукав він Давида проти них, кажучи: «Іди, проведи перепис Ізраїля та Юди».

²Тож цар сказав Йоавові, воєначальникові війська, що був при ньому: «Пройди тепер по всіх племенах Ізраїля, від Дана до Вирсавії, і перелічи народ, щоб я знав число народу».

³Але Йоав відповів цареві: «Нехай твій Отець додасть до народу у сто разів більше, ніж є їх, і нехай очі мого пана царя побачать це. Але навіщо мій пан цар хоче зробити цю річ?»

⁴Та слово царя пересилило Йоава й воєначальників війська. Тож Йоав і воєначальники війська пішли від царя, щоб перелічити народ Ізраїля. ⁵Вони перейшли Йордан і стали табором біля Ароера, на південь від міста, що лежить посеред долини, у напрямку Ґада й далі до Язера. ⁶Потім прийшли вони до Ґілеаду і до краю Тахтім-Ходші, і прийшли до Дан-Яану й навколо до Сидону, ⁷і прийшли до фортеці Тира, і до всіх міст хіввеїв та ханаанеїв, і вийшли до Неґеву Юдиного, до Вирсавії. ⁸Тож, обійшовши весь край, прийшли вони до Єрусалима наприкінці дев’яти місяців і двадцяти днів. ⁹Йоав подав цареві число перепису: в Ізраїлі було 800 000 хоробрих мужів, що оголювали меч, а в Юди — 500 000.

¹⁰Та серце Давидове вразило його після того, як він перелічив народ. І сказав Давид нашому Отцеві: «Я тяжко згрішив тим, що зробив. Тепер, мій Отче, прошу, забери провину твого слуги, бо я вчинив дуже нерозумно».

¹¹Коли Давид встав уранці, було слово нашого Отця до пророка Ґада, Давидового провидця:

¹²«Іди й скажи Давидові: „Так говорить наш Отець: Я тримаю над тобою три речі. Вибери одну з них, і я здійсню її над тобою“».

¹³Тож прийшов Ґад до Давида, і сповістив йому, запитавши: «Чи прийдуть на твою землю три роки голоду? Чи три місяці тікатимеш ти перед своїми ворогами, поки вони переслідуватимуть тебе? Чи будуть три дні моровиці у твоїй землі? Тепер поміркуй і виріши, яку відповідь маю я принести тому, хто послав мене».

¹⁴Тоді сказав Давид Ґадові: «Я в тяжкій скруті. Нехай упадемо ми в руку нашого Отця, бо його милосердя дуже велике; та не дай мені впасти в руку людську».

¹⁵Тож наслав наш Отець моровицю на Ізраїль від ранку до призначеного часу, і померло 70 000 з народу від Дана до Вирсавії. ^a a v15 «Призначений час», імовірно, вказує на встановлену годину вечірньої жертви.

¹⁶Та коли ангел простяг свою руку на Єрусалим, щоб знищити його, змилосердився наш Отець над лихом і сказав ангелові, що нищив народ: «Досить! Тепер стримай свою руку». Ангел нашого Отця був тоді біля току Аравни євусея.

¹⁷Коли Давид побачив ангела, що вражав народ, він промовив до нашого Отця й сказав: «Поглянь, це я той, хто згрішив; це я той, хто вчинив зло. А ці вівці, що зробили вони? Прошу, нехай твоя рука впаде на мене і на дім мого батька».

Давид будує жертовник

¹⁸Того дня прийшов Ґад до Давида й сказав йому: «Піди та зведи жертовник нашому Отцеві на тоці Аравни євусея». ¹⁹Тож пішов Давид за словом Ґада, як повелів наш Отець. ²⁰Коли Аравна поглянув униз і побачив царя та його слуг, що йшли до нього, він вийшов і вклонився перед царем обличчям до землі. ²¹І сказав Аравна: «Чому прийшов мій пан цар до свого слуги?» Давид відповів: «Щоб купити в тебе тік, щоб збудувати жертовник нашому Отцеві, аби моровиця була стримана від народу».

²²Сказав Аравна Давидові: «Нехай мій пан цар візьме та принесе в жертву те, що видається йому добрим. Поглянь, ось воли для цілопалення, і молотильні дошки та ярма волів для дров. ²³Усе це, о царю, Аравна дає цареві». І сказав Аравна цареві: «Нехай Господь, Бог твій, прийме тебе».

²⁴Та цар сказав Аравні: «Ні, я неодмінно куплю це в тебе за ціну. Я не принесу моєму Отцеві цілопалень, що не коштували мені нічого». Тож купив Давид тік і волів приблизно за одну.Дві фунти срібла. ²⁵І збудував Давид там жертовник нашому Отцеві, і приніс цілопалення та жертви примирення. Тож відповів наш Отець на благання за землю, і моровиця була стримана від Ізраїля.