2 Самуїла 23

23 ¹Ось останні слова Давида. Пророцтво Давида, сина Єссея, пророцтво мужа, піднесеного високо, помазаного Богом Якова, нашим Отцем, улюбленого співця пісень Ізраїлю: ^a a v1 Пророцтво — це натхненне пророче слово; Давид говорить тут як той, кого спонукає Дух Божий. ²Дух нашого Отця говорив через мене; його слово було на моєму язиці.

³Наш Отець, Бог Ізраїля, промовив; Скеля Ізраїля сказала мені: «Коли хтось править людьми в праведності, володарюючи в страху Божому,

⁴він — немов ранкове світло, коли сходить сонце на безхмарному світанку, немов сяйво після дощу, що викликає траву з землі.

⁵Хіба не такий мій дім перед нашим Отцем? Адже він уклав зі мною вічний заповіт, упорядкований у всьому й надійний. Хіба не здійснить він усе моє спасіння і все моє бажання? ⁶А негідні люди — усі, немов викинуте терня, бо їх не можна взяти голіруч. ⁷Хто хоче торкнутися їх, озброюється залізом і держаком списа, і вони спалюються вогнем на місці».

Хоробрі воїни Давида

⁸Ось імена хоробрих воїнів Давида: Йошев-Башшевет тахкемонянин, головний серед трьох; він підняв свого списа проти 800 мужів, убивши їх за один раз. ⁹Наступним був Елеазар, син Додо, ахохянин, один із трьох хоробрих мужів з Давидом, коли вони кинули виклик филистимлянам, що зібралися там на битву, а мужі Ізраїля відступили. ¹⁰Він піднявся й бив филистимлян, аж поки його рука не втомилася і не прилипла до меча. Того дня наш Отець здобув велику перемогу, і військо повернулося за ним тільки для того, щоб обдерти вбитих. ¹¹Наступним був Шамма, син Аґе, гарарянин. Филистимляни зібралися в Лехі, на полі, повному сочевиці, і військо втекло від них. ¹²Але Шамма став посеред поля, захистив його й побив филистимлян. І наш Отець дарував велику перемогу.

¹³Під час жнив троє з тридцяти головних мужів зійшли до Давида в печеру Адуллам, тоді як загін филистимлян отаборився в долині Рефаїм. ¹⁴Давид тоді був у твердині, а залога филистимлян була у Вифлеємі. ¹⁵Давид запрагнув води й сказав: «Якби ж то хтось дав мені напитися води з криниці біля брами у Вифлеємі!»

¹⁶Тоді троє воїнів пробилися крізь табір филистимлян, набрали води з криниці вифлеємської біля брами і принесли її Давидові. Але він відмовився пити її; він вилив її нашому Отцеві. ¹⁷Він сказав: «Борони мене, Отче мій, щоб я таке зробив! Хіба це не кров мужів, які ризикували своїм життям?» Тож він не став її пити. Такі були подвиги трьох воїнів.

¹⁸Авішай, брат Йоава, син Церуї, був головним серед тридцяти. Він підняв свого списа проти 300, убив їх і здобув славу серед трьох. ¹⁹Хіба не був він найшановнішим серед тридцяти? Він став їхнім командиром, хоч і не був одним із трьох.

²⁰Беная, син Єгояди, був відважним мужем із Кавцеїла, муж великих діл. Він убив двох хоробрих воїнів Моава. Він зійшов у яму сніжного дня й убив там лева. ²¹Він також убив поставного єгиптянина. Єгиптянин тримав списа, але Беная вийшов проти нього лише з палицею, вирвав списа з його руки й убив його його ж власним списом. ²²Такі були подвиги Бенаї, сина Єгояди, який здобув ім’я серед трьох хоробрих мужів. ²³Він був шанованіший за тридцятьох, але не належав до трьох. Давид поставив його над своєю охороною.

²⁴Серед тридцяти були: Асаїл, брат Йоава; Елханан, син Додо, з Вифлеєму; ²⁵Шамма гародянин; Еліка гародянин; ²⁶Хелец палтянин; Іра, син Іккеша, текоянин; ²⁷Авіезер анатотянин; Мевуннай хушатянин; ²⁸Цалмон ахохянин; Магарай нетофатянин; ²⁹Хелев, син Баани, нетофатянин; Іттай, син Рівая, із Ґіви, що належить веніамінянам; ³⁰Беная піратонянин; Гіддай з долин Ґааша; ³¹Аві-Алвон арватянин; Азмавет бархумянин; ³²Еліахба шаалвонянин; сини Яшена; Йонатан; ³³Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарара, гарарянин; ³⁴Еліфелет, син Ахасбая, маахатянин; Еліам, син Ахітофела, гілонянин; ³⁵Хецро кармелянин; Паарай арбіянин; ³⁶Іґал, син Натана, із Цови; Бані ґадянин; ³⁷Целек аммонянин; Нагарай бееротянин, зброєносець Йоава, сина Церуї; ³⁸Іра їтрянин; Ґарев їтрянин; ³⁹і Урія хеттеянин — усього тридцять сім.