Де немає об’явлення
Про правителів, гнів і дітей. Коли праведні процвітають, народ радіє, а коли панують нечестиві — стогне. Нерозумний виливає весь свій гнів, а квапливий на слово гірший за нерозумного. Де немає об'явлення, народ стає розгнузданим.
29 1Хто часто дістає докір, але відмовляється слухати, той раптово буде зламаний без надії на одужання. 2Коли процвітають праведні, народ радіє, а коли правлять нечестиві, народ стогне. 3Чоловік, що любить мудрість, тішить свого батька, а приятель блудниць розтрачує своє майно. 4Справедливістю цар дає землі міцність, а жадібний до хабарів руйнує її. 5Чоловік, що лестить своєму ближньому, розставляє сіть для його ніг. 6Злу людину ловить власний гріх, а праведні співають і радіють. 7Праведні дбають про справедливість для бідних, а нечестиві не мають такого розуміння. 8Насмішники розпалюють ціле місто, а мудрі гамують гнів. 9Коли мудрий судиться з безумним, той лютує й глузує, а спокою немає. 10Кровожерні ненавидять невинного і прагнуть убити праведного. 11Безумний виливає весь свій гнів, а мудрий стримує його й зберігає спокій. 12Якщо правитель слухає брехню, усі його урядники стають нечестивими. 13Бідняк і гнобитель мають спільне: наш Отець дає світло очам обох. 14Якщо цар судить бідних справедливо, його престол стоятиме повіки. 15Різка й докір дають мудрість, а дитина, покинута сама на себе, ганьбить свою матір. 16Коли процвітають нечестиві, зростає беззаконня, але праведні побачать їхнє падіння. 17Виховуй свого сина, і він дасть тобі спокій; він принесе радість твоєму серцю. 18Де немає об’явлення, народ розбещується, а блаженний той, хто дотримується закону. 19Раба не виправиш самими лише словами, бо хоч він і розуміє, та не послухається. 20Чи бачиш ти людину, квапливу на слова? Для безумного більше надії, ніж для неї. 21Якщо розніжувати раба змалку, то врешті він стане як спадкоємець. 22Гнівлива людина викликає чвари, а запальний чинить багато гріхів. 23Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану. 24Спільник злодія — ворог сам собі; він чує прокляття, але нічого не каже. a a v24 «Прокляття» — це прилюдна клятва, що вимагає від кожного, хто був свідком злочину, виступити й дати свідчення. 25Страх перед людиною ставить пастку, а хто надіється на нашого Отця, той у безпеці. 26Багато хто шукає прихильності правителя, але справедливість для людини — від нашого Отця. 27Неправедний — огида для праведних, а праведний — огида для нечестивих.