Послання до филип’ян 1

1 ¹Павло і Тимофій, раби Христа Ісуса, — до всіх святих у Христі Ісусі, що у Филипах, разом з єпископами та дияконами: ²Благодать вам і мир від нашого Отця і Господа Ісуса Христа.

Вдячність за спільників у Євангелії

³Я дякую моєму Отцеві щоразу, коли згадую вас, ⁴завжди в кожній своїй молитві з радістю молячись за всіх вас, ⁵за вашу співучасть у Євангелії від першого дня й донині. ⁶Я впевнений ось у чому: Той, хто розпочав у вас добру справу, завершить її до дня Христа Ісуса. ⁷І справедливо мені так думати про вас усіх, бо я ношу вас у своєму серці, адже всі ви поділяєте зі мною благодать — і в моїх кайданах, і в захисті та утвердженні Євангелія. ⁸Адже наш Отець мені свідок, як я тужу за всіма вами ніжною любов’ю Христа Ісуса.

⁹І ось моя молитва: щоб ваша любов дедалі більше зростала в пізнанні та всякій розсудливості, ¹⁰щоб ви могли розпізнавати, що найкраще, і залишалися чистими й бездоганними до дня Христа, ¹¹сповнені плоду праведності через Ісуса Христа, на славу й хвалу нашому Отцеві.

Кайдани, що просувають Євангеліє

¹²Хочу, щоб ви знали, брати і сестри, що мої обставини насправді послужили поширенню Євангелія, ¹³так що мої кайдани за Христа стали відомі всій імператорській сторожі та всім іншим. ¹⁴І більшість братів і сестер, набравшись упевненості в Господі через мої кайдани, тепер ще сміливіше наважуються безстрашно звіщати Слово. ¹⁵Правда, дехто проповідує Христа із заздрості та суперництва, а інші — з доброї волі. ¹⁶Ці діють з любові, знаючи, що мені доручено захищати Євангеліє. ¹⁷А ті звіщають Христа з самолюбних амбіцій, нещиро, гадаючи додати мені горя в моїх кайданах.

¹⁸То й що? Тільки те, що в будь-який спосіб — чи то вдавано, чи то правдиво — звіщають Христа, і я радію з цього. Так, і далі радітиму. ¹⁹Адже я знаю, що це призведе до мого визволення завдяки вашим молитвам і допомозі Духа Ісуса Христа. ²⁰Моє палке очікування і надія: що я ніколи не буду осоромлений, але з повною відвагою, тепер як і завжди, Христос буде звеличений у моєму тілі — чи то життям, чи то смертю.

²¹Бо для мене життя — це Христос, а смерть — надбання. ²²Якщо ж мені жити далі в тілі, то це означатиме для мене плідну працю. Та все ж не знаю, що обрати. ²³Я розриваюся між двома: хочу відійти і бути з Христом, бо це набагато краще, ²⁴але залишатися в тілі потрібніше заради вас. ²⁵Переконаний у цьому, я знаю, що залишуся й перебуватиму з усіма вами задля вашого зростання й радості у вірі, ²⁶щоб ваша похвала в Христі Ісусі через мене зростала, коли я знову прийду до вас.

Жити гідно Євангелія

²⁷Тільки живіть гідно Євангелія Христового, щоб — чи прийду й побачу вас, чи буду відсутній — я чув, що ви стоїте твердо в одному дусі, однодушно змагаючись разом за віру Євангелія, ²⁸і аж ніяк не лякаєтеся своїх супротивників. Це для них доказ їхньої загибелі, а для вас — спасіння, і то від нашого Отця. ²⁹Бо вам дано з ласки заради Христа не тільки вірити в нього, а й страждати за нього, ³⁰проходячи ту саму боротьбу, яку ви бачили в мене і про яку тепер чуєте, що я досі її переживаю.