Послання до филип’ян 2

2 ¹Отож, якщо є якась підтримка у Христі, якась утіха від любові, якесь глибоке спілкування у Святому Дусі, якась ніжність і милосердя, ²сповніть мою радість: майте однакові думки, однакову любов, будьте одностайні духом і єдині в прагненні. ³Не робіть нічого з самолюбства чи марнославства, а в покорі вважайте інших вищими за себе. ⁴Нехай кожен із вас дбає не лише про свої інтереси, а й про інтереси інших.

⁵Нехай між вами буде той самий спосіб мислення, що й у Христі Ісусі, ⁶Який, будучи в образі нашого Отця, не вважав рівність із нашим Отцем тим, за що треба хапатися, ⁷але применшив Себе, прийнявши образ раба й народившись у людській подобі. ⁸І з’явившись як людина, Він упокорив Себе, ставши слухняним до смерті — навіть смерті на хресті. ⁹Тому наш Отець підніс Його найвище і дав Йому ім’я, що вище від усякого імені, ¹⁰щоб перед ім’ям Ісуса схилилося кожне коліно на небі, на землі й під землею, ¹¹і кожен язик визнав, що Ісус Христос — Господь, на славу нашого Отця.

Діти Отця, осяйні зорі

¹²Тож, мої любі, як ви завжди були слухняні — не лише в моїй присутності, а тепер набагато більше за моєї відсутності — звершуйте своє спасіння зі страхом і трепетом, ¹³бо наш Отець діє у вас, даючи і бажання, і дію для його доброго задуму.

¹⁴Робіть усе без нарікань і суперечок, ¹⁵щоб ви були бездоганні й чисті, непорочні діти нашого Отця серед лукавого та розбещеного роду — сяючи серед них, як зорі у світі, ¹⁶міцно тримаючись слова життя, щоб я міг похвалитися в день Христа, що не даремно біг і не даремно трудився. ¹⁷Та навіть якщо я проливаюся як жертва узливання на жертву і служіння вашої віри, я радію і тішуся разом з усіма вами. ^a a v17 Жертва узливання — це вино, що виливалося на жертовник під час богослужіння; Павло зображує своє життя, вилите на їхню віру. ¹⁸Так само й ви радійте і тіштеся разом зі мною.

Тимофій та Епафродит

¹⁹Сподіваюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я підбадьорився, дізнавшись, як ви живете. ²⁰Бо я не маю нікого іншого, подібного до нього, хто б щиро дбав про ваш добробут. ²¹Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусові Христу. ²²Ви знаєте випробувану вартість Тимофія — як син із батьком, він служив зі мною у справі Євангелія. ²³Тож я сподіваюся послати його, щойно побачу, як ітимуть мої справи, ²⁴і я впевнений у Господі, що й сам незабаром прийду.

²⁵Я вважав за потрібне послати до вас назад Епафродита — мого брата, співробітника й соратника, вашого посланця і служителя в моїх потребах. ²⁶Бо він тужив за всіма вами й непокоївся, що ви почули про його хворобу. ²⁷І справді, він був хворий, мало не помер. Але наш Отець змилувався над ним — і не лише над ним, а й наді мною, щоб не було мені смутку на смуток. ²⁸Тому я тим більше поспішаю послати його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, а я менше журився. ²⁹Прийміть же його в Господі з усією радістю і шануйте таких, як він, ³⁰бо він наблизився до смерті заради діла Христового, ризикуючи своїм життям, щоб доповнити те, чого бракувало у вашому служінні мені.