Ісус Навин 10

10 ¹Коли Адоні-Цедек, цар Єрусалима, почув, що Ісус Навин захопив Гай і віддав його на знищення — учинивши з Гаєм та його царем так само, як із Єрихоном та його царем, — і що мешканці Гаваона уклали мир з Ізраїлем та оселилися серед них, ²мешканці Єрусалима дуже злякалися, бо Гаваон був великим містом, як одне з царських міст, і був більшим за Гай, а всі його чоловіки були воїнами. ³Тож Адоні-Цедек, цар Єрусалима, послав звістку до Гогама, царя Хеврона, до Пірама, царя Ярмута, до Яфії, царя Лахіша, і до Девіра, царя Еглона, кажучи: ⁴«Прийдіть до мене й допоможіть мені, і нападімо на Гаваон, бо він уклав мир з Ісусом Навином та з народом Ізраїлю.» ⁵Тоді п’ять аморейських царів — царі Єрусалима, Хеврона, Ярмута, Лахіша та Еглона — об’єдналися й вирушили з усіма своїми військами. Вони стали табором проти Гаваона й розпочали проти нього війну. ⁶Мешканці Гаваона надіслали Ісусові Навину в табір у Ґілґал таку звістку: «Не покидай своїх рабів! Прийди швидко й визволи нас — допоможи нам! Усі аморейські царі з нагір’я об’єдналися проти нас.»

⁷Тож Ісус Навин вирушив із Ґілґалу з усіма своїми воїнами — своїми хоробрими бійцями.

⁸А наш Отець сказав Ісусові Навину: «Не бійся їх, бо Я віддав їх у твої руки. Ніхто з них не встоїть перед тобою.»

⁹Тож Ісус Навин несподівано напав на них, бо цілу ніч ішов угору з Ґілґалу. ¹⁰А наш Отець учинив між ними сум’яття перед Ізраїлем, завдав їм великої поразки біля Гаваона, гнав їх дорогою, що веде вгору до Бет-Хорона, і розбивав їх аж до Азеки та Македи. ¹¹Коли вони втікали від Ізраїлю схилом Бет-Хорона, наш Отець кидав на них із неба великі камені аж до Азеки, і вони гинули. Більше їх загинуло від граду, ніж повбивав народ Ізраїлю мечем.

¹²Тоді Ісус Навин звернувся до нашого Отця в день, коли наш Отець віддав амореїв народові Ізраїлю, і перед усім Ізраїлем сказав: «Сонце, зупинися над Гаваоном, і місяцю — над долиною Айялонською.» ¹³І сонце зупинилося, і місяць став, доки народ не помстився своїм ворогам. Хіба не записано це в Книзі Праведного? Сонце спинилося посеред неба й не поспішало заходити майже цілий день. ^a a v13 Книга Праведного була давньою єврейською збіркою поем і пісень, яка нині втрачена. ¹⁴Не було такого дня ні перед тим, ні після того, коли наш Отець послухав голос людини, бо наш Отець воював за Ізраїль.

¹⁵Потім Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль повернулися до табору в Ґілґалі.

Падіння п’ятьох царів

¹⁶А ті п’ять царів утекли й поховалися в печері біля Македи. ¹⁷І сповістили Ісусові Навину: «П’ятьох царів знайдено — вони поховалися в печері біля Македи.»

¹⁸Тоді Ісус Навин сказав: «Прикотіть великі камені до входу печери й поставте біля неї людей, щоб стерегли їх. ¹⁹Але самі не спиняйтеся. Переслідуйте своїх ворогів і бийте їх позаду. Не дайте їм дістатися до своїх міст, бо ваш Отець віддав їх вам у руки.»

²⁰Коли Ісус Навин і народ Ізраїлю завдали їм нищівної поразки й винищили їх — хоча кілька вцілілих утекли до укріплених міст, — ²¹тоді весь народ повернувся цілим до Ісуса Навина в табір біля Македи, і ніхто не насмілювався сказати щось проти жодного ізраїльтянина. ²²Тоді Ісус Навин сказав: «Відкрийте вхід печери й виведіть до мене тих п’ятьох царів.» ²³І вивели до нього з печери тих п’ятьох царів: царів Єрусалима, Хеврона, Ярмута, Лахіша та Еглона. ²⁴Коли вивели цих царів до Ісуса Навина, він скликав усіх ізраїльтян і сказав воєначальникам, що ходили з ним: «Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів.» І вони підійшли й поставили свої ноги їм на шиї.

²⁵Ісус Навин сказав їм: «Не бійтеся й не жахайтеся. Будьте сильні й відважні, бо так учинить наш Отець з усіма ворогами, з якими ви воюєте.»

²⁶Після того Ісус Навин убив тих царів і повісив їх на п’ятьох деревах, де вони висіли до вечора. ²⁷На заході сонця Ісус Навин наказав зняти тіла з дерев і вкинути їх до печери, де ховалися царі. Над входом печери поклали великі камені, які там і донині.

²⁸Того дня Ісус Навин здобув Македу, вразив її та її царя мечем і знищив усіх, хто був у ній, — не лишив жодного вцілілого. З царем Македи він учинив так само, як учинив із царем Єрихона.

Наш Отець віддає південні міста

²⁹Потім Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль перейшли від Македи до Лівни й воювали проти Лівни. ³⁰І наш Отець віддав її разом з її царем Ізраїлеві. Ісус Навин вразив її та кожного, хто був у ній, вістрям меча, не лишивши жодного вцілілого. З її царем він учинив так само, як учинив із царем Єрихона.

³¹Потім Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль вирушили від Лівни до Лахіша, стали табором проти нього й воювали проти нього. ³²І наш Отець віддав Лахіш Ізраїлеві, і Ісус Навин здобув його другого дня, вразивши його та кожного, хто був у ньому, мечем, так само, як учинив із Лівною. ³³Тоді Горам, цар Ґезера, прийшов на допомогу Лахішу, але Ісус Навин розбив його та його народ, не лишивши жодного вцілілого.

³⁴Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль перейшли від Лахіша до Еглона, стали табором проти нього й воювали проти нього. ³⁵Того дня вони здобули його й вразили вістрям меча. Того дня він віддав на знищення кожного, хто був у ньому, так само, як учинив із Лахішем.

³⁶Потім Ісус Навин з усім Ізраїлем піднявся від Еглона до Хеврона й напав на нього. ³⁷Вони здобули його, вразили вістрям меча — його царя, усі його міста та кожного, хто був у ньому. Він не лишив жодного вцілілого, так само, як учинив з Еглоном, віддавши на знищення його та всіх, хто був у ньому.

³⁸Потім Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль повернули до Девіра й воювали проти нього. ³⁹Він здобув його, його царя та всі його селища, вразив їх мечем і віддав на знищення кожного, хто був у ньому, — не лишив вцілілих. З Девіром та його царем він учинив так само, як учинив із Хевроном і з Лівною та її царем. ⁴⁰Ісус Навин вразив увесь той край — нагір’я, Негев, низину та узгір’я — і всіх їхніх царів. Він не лишив жодного вцілілого, а знищив усе, що дихало, як повелів наш Отець, Бог Ізраїлів. ⁴¹Ісус Навин вразив їх від Кадеш-Барнеа до Гази та весь край Ґошен аж до Гаваона. ⁴²Усіх цих царів та їхній край Ісус Навин здобув за один раз, бо наш Отець, Бог Ізраїлів, воював за Ізраїль. ⁴³Потім Ісус Навин і з ним увесь Ізраїль повернулися до табору в Ґілґалі.