Ісус Навин 11

11 ¹Коли Явін, цар Гацора, почув про це, він послав звістку до Йовава, царя Мадона, до царя Шимрона та до царя Ахшафа, ²і до північних царів: у нагір’ї, в Араві на південь від Кіннерота, на рівнині й на узвишшях Дора на заході; ³до хананеїв на сході й на заході, до амореїв, хеттеїв, періззеїв та євусеїв у нагір’ї, і до хіввеїв під Гермоном у землі Міцпи. ⁴Вони вийшли з усіма своїми військами — військо, численне, як пісок на березі моря, — і з дуже багатьма кіньми та колісницями. ⁵Усі ці царі з’єдналися й прийшли, і разом отаборилися біля вод Мерому, щоб воювати проти Ізраїля.

⁶Наш Отець сказав Ісусові Навину: «Не бійся їх, бо завтра о цій порі я віддам їх усіх Ізраїлеві мертвими. Попідрізуй жили їхнім коням і попали їхні колісниці вогнем».

⁷Ісус Навин і все його військо раптово напали на них біля вод Мерому й кинулися на них, ⁸і наш Отець віддав їх Ізраїлеві, який побив їх і гнав аж до Великого Сидона й Мисрефот-Маїму, і на схід аж до долини Міцпи, не лишивши нікого, хто вцілів би. ⁹Ісус Навин учинив з ними так, як сказав йому наш Отець: попідрізував жили їхнім коням і попалив їхні колісниці вогнем. ¹⁰У той час Ісус Навин повернувся, захопив Гацор і вразив мечем його царя, бо раніше Гацор був головою всіх цих царств. ¹¹Вони вразили мечем усіх, хто був у ньому, цілковито знищивши їх; не лишилося нічого, що дихало, а сам Гацор Ісус Навин спалив вогнем. ¹²Ісус Навин захопив усі міста цих царів та всіх їхніх царів і вразив їх мечем, прирікши їх на знищення, як наказав Мойсей, слуга нашого Отця. ¹³Ізраїль не спалив жодного з міст, що стояли на своїх пагорбах, окрім самого Гацора — його Ісус Навин спалив. ¹⁴Увесь здобуток і худобу цих міст Ізраїль забрав собі, але кожну людину вразив мечем, аж доки не лишилося нікого, хто дихав би. ¹⁵Як наш Отець наказав своєму слузі Мойсею, так Мойсей наказав Ісусові Навину, і Ісус Навин так і зробив, не залишивши невиконаним нічого з усього, що наш Отець наказав Мойсею.

¹⁶Ісус Навин узяв усю цю землю: нагір’я, увесь Негев, усю землю Гошен, рівнину, Араву та нагір’я Ізраїля з його рівниною, ¹⁷від гори Халак, що здіймається до Сеїру, до Ваал-Ґаду в долині Лівану під горою Гермон. Усіх їхніх царів він захопив, вразив і вбив. ¹⁸Ісус Навин довгий час вів війну проти всіх цих царів. ¹⁹Жодне місто не замирилося з Ізраїлем, окрім хіввеїв, що жили в Гаваоні; усіх інших Ізраїль здобув у битві. ²⁰Бо наш Отець закам’янив їхні серця, щоб вони воювали проти Ізраїля, аби їх було приречено на знищення, щоб не було їм милосердя й щоб їх було винищено — як наш Отець наказав Мойсею. ²¹У той час Ісус Навин пішов і винищив енакимів з нагір’я — з Хеврона, Девіра, Анава — і з усього нагір’я Юди та з усього нагір’я Ізраїля, прирікши на знищення їх та їхні міста. ²²Не лишилося енакимів у землі ізраїльтян; тільки в Газі, Ґаті та Ашдоді дехто з них зостався. ²³Отож Ісус Навин узяв усю землю, саме так, як наш Отець сказав Мойсеєві, і віддав її Ізраїлеві у спадщину за їхніми племінними поділами. І тоді земля спочила від війни.