Авакум 2

2 ¹Стану на своїй варті й займу своє місце на валу; буду пильнувати, щоб побачити, що він скаже мені, і що я відповім щодо своєї скарги.

²Тоді наш Отець відповів мені: «Запиши видіння; виклади його чітко на табличках, щоб кожен, хто читає його, міг побігти сповістити інших.»

Гордий і праведний

³Бо видіння ще чекає свого призначеного часу; воно поспішає до кінця й не збреше. Хоч і зволікає, чекай на нього; воно неодмінно прийде, не забариться. ⁴Дивись — горда людина неправедна в серці, — а праведний житиме своєю вірою. ^a a v4 Павло цитує цей вірш тричі, щоб утвердити Євангеліє — Римлян 1:17, Галатів 3:11, Євреїв 10:38. Праведник, який живе вірою, — це той, хто довіряє обітниці нашого Отця навіть тоді, коли видіння зволікає. ⁵Ба більше, вино зрадливе; зухвалець не матиме спокою. Він ненаситний, як могила, і, наче смерть, ніколи не насичується; він збирає до себе всі народи й привласнює собі всі племена.

⁶Хіба не всі вони піднімуть проти нього насмішку з глузливими загадками й скажуть: «Горе тому, хто нагромаджує те, що йому не належить, — доки ж це? — і обтяжує себе добром, узятим у заставу!» ⁷Хіба не повстануть раптово твої позикодавці, і не прокинуться ті, хто змушує тебе тремтіти? Тоді ти станеш для них здобиччю. ⁸Бо ти пограбував багато народів, увесь останок племен пограбує тебе — за кров людей і насильство, учинене землі, містам і всім, хто живе в них. ⁹Горе тому, хто наповнює свій дім нечесним зиском, хто вмощує своє гніздо на висоті, щоб уникнути руки лиха! ¹⁰Ти задумав ганьбу для свого дому, вигубивши багато народів; ти занапастив власне життя. ¹¹Бо камінь кричатиме зі стіни, і балка відповість йому з дерев’яного каркаса. ¹²Горе тому, хто будує місто на крові й засновує поселення на беззаконні! ¹³Хіба не від Отця небесних військ те, що народи трудяться лише на поживу вогню, а племена виснажують себе даремно? ¹⁴Бо земля наповниться пізнанням слави нашого Отця, як води покривають море. ¹⁵Горе тому, хто змушує своїх ближніх пити — виливаючи твій гнів, доки вони не сп’яніють, — щоб дивитися на їхню наготу! ¹⁶Ти наситишся ганьбою замість слави. Пий і ти сам, і хитайся! Чаша в правиці нашого Отця дійде й до тебе, і сором покриє твою славу. ¹⁷Бо насильство, учинене Ливану, здолає тебе, і винищення його звірів нажахає тебе — за кров людей і насильство, учинене землі, містам і всім, хто живе в них. ¹⁸Яка користь з ідола, коли його майстер вирізьбив його — литий образ, учитель брехні? Бо майстер покладається на власний виріб, коли робить нікчемних ідолів, що не можуть говорити. ¹⁹Горе тому, хто каже шматкові дерева: «Прокинься!» або німому каменю: «Встань!» Хіба він може навчити? Дивись — він укритий золотом і сріблом, та немає в ньому жодного подиху. ²⁰А наш Отець — у своєму святому храмі; нехай замовкне перед ним уся земля.