Вихід 33

33 ¹Наш Отець сказав Мойсеєві: «Вирушай звідси, ти й народ, який ти вивів з Єгипту, до землі, яку я обіцяв під присягою Авраамові, Ісаакові та Якову: Я віддам її твоїм нащадкам. ²Я пошлю перед тобою ангела й вижену ханаанеян, амореян, хеттеян, періззеян, хіввеян та євусеян. ³Іди до землі, що тече молоком і медом, але я не піду посеред тебе, бо ти народ впертий, і я міг би знищити тебе в дорозі.»

⁴Коли народ почув цю гірку звістку, то затужив, і ніхто не вдягнув на себе своїх прикрас.

⁵Бо наш Отець сказав Мойсеєві: «Скажи народові Ізраїлю: Ви народ впертий. Якби я бодай на мить пішов посеред вас, то знищив би вас. Тож зніміть свої прикраси, щоб я вирішив, що з вами робити.»

⁶Тож народ Ізраїлю познімав свої прикраси, починаючи від гори Хорив.

Намет зборів

⁷Мойсей брав намет і ставив його за табором, далеко від табору, і називав його наметом зборів. Кожен, хто шукав нашого Отця, виходив до намету зборів, що був за табором. ⁸Щоразу, коли Мойсей виходив до намету, увесь народ підводився, і кожен ставав біля входу до свого намету, і всі дивилися вслід Мойсеєві, аж поки він не входив. ⁹Щоразу, коли Мойсей входив до намету, стовп хмари спускався і ставав біля входу, і наш Отець говорив із Мойсеєм. ¹⁰Коли весь народ бачив стовп хмари, що стояв біля входу до намету, то всі підводилися і вклонялися, кожен біля входу до свого намету. ¹¹Отож наш Отець говорив з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із другом. Потім Мойсей повертався до табору, але його молодий слуга Ісус, син Навина, не відходив від намету. ^a a v11 Говорити «віч-на-віч» означає, що наш Отець розмовляв з Мойсеєм безпосередньо й близько, як роблять друзі, а не те, що Мойсей бачив його незакрите обличчя, яке, як каже вірш 20, нікому не дано побачити й залишитися живим.

Присутність нашого Отця з нами

¹²Мойсей сказав нашому Отцеві: «Дивися, ти кажеш мені: „Виведи цей народ“, але не сказав мені, кого пошлеш зі мною. Однак ти сказав: „Я знаю тебе на ім’я, і ти знайшов ласку в моїх очах“.» ¹³«Тож, якщо я знайшов ласку в твоїх очах, прошу, покажи мені свої дороги, щоб я пізнав тебе і надалі знаходив ласку в твоїх очах. Згадай також — цей народ є твоїм народом.»

¹⁴І він сказав: «Моя присутність піде з тобою, і я дам тобі спокій.»

¹⁵Мойсей сказав йому: «Якщо твоя присутність не піде з нами, то не виводь нас звідси. ¹⁶Як інакше стане відомо, що я знайшов ласку в тебе, я і твій народ? Хіба не тим, що ти підеш із нами, так що ми будемо вирізнятися, я і твій народ, з-поміж усіх народів на лиці землі?»

¹⁷І наш Отець сказав Мойсеєві: «Я зроблю й саме те, про що ти просив, бо ти знайшов ласку в моїх очах, і я знаю тебе на ім’я.»

¹⁸Тоді Мойсей сказав: «Прошу, покажи мені свою славу.»

¹⁹Він сказав: «Я проведу перед тобою всю свою доброту і проголошу перед тобою своє ім’я. Я буду милостивий до того, до кого буду милостивий, і виявлю милосердя до того, до кого виявлю милосердя.» ²⁰Але він сказав: «Ти не можеш побачити мого обличчя, бо ніхто не може побачити мене і залишитися живим.» ²¹І наш Отець сказав: «Є місце біля мене; ти станеш на скелі, ²²і коли проходитиме моя слава, я поставлю тебе в розколині скелі та прикрию тебе своєю рукою, поки не пройду мимо. ²³Тоді я прийму свою руку, і ти побачиш мою спину; мого ж обличчя не буде видно.»