Даниїл 1

1 ¹Третього року правління Єгоякима, царя Юдеї, Навуходоносор, цар Вавилону, рушив на Єрусалим і взяв його в облогу. ²Владика Отець віддав йому Єгоякима, царя Юдеї, разом із деяким начинням із дому нашого Отця. Він відніс його до Шинеару, до дому свого бога, а начиння поклав у скарбницю свого бога. ^a a v2 Шинеар — давня назва Вавилонії, краю навколо міста Вавилон.

³Цар наказав Ашпеназу, своєму головному придворному, привести кількох ізраїльтян із царського роду та знаті. ⁴юнаків без жодної вади, вродливих, обізнаних у всякій мудрості, учених, кмітливих, здатних служити в царському палаці, — і щоб навчити їх вавилонського письма та мови. ⁵Цар призначив їм щоденну пайку зі своєї їжі та вина, три роки навчання, а потім службу перед ним.

⁶Серед них були Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, із синів Юди. ⁷Головний придворний дав їм нові імена: Даниїлові — Валтасар, Ананії — Шадрах, Мисаїлові — Мешах, Азарії — Авед-Него. ^b b v7 Імена, дані їм при народженні, кожне вшановувало Отця Ізраїля; нові ж вавилонські імена вшановували богів Вавилону — спроба переінакшити те, ким були ці юнаки.

⁸Даниїл вирішив не осквернятися царською їжею чи вином, тож попросив у головного придворного дозволу не осквернятися. ^c c v8 Царська їжа, напевно, містила м’ясо, заборонене юдейським законом, або страви, принесені в жертву вавилонським богам, — і те, й те робило її нечистою для вірного ізраїльтянина. ⁹А наш Отець дав Даниїлові прихильність і милосердя в очах головного придворного. ¹⁰Головний придворний сказав Даниїлові: «Я боюся свого володаря-царя, який призначив вам їжу та питво. Навіщо йому бачити ваші обличчя гіршими, ніж в інших юнаків вашого віку? Через вас я поплачуся головою перед царем».

¹¹Тоді Даниїл сказав наглядачеві, якого головний придворний поставив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: ¹²«Прошу, випробуй своїх слуг десять днів. Нехай нам дають їсти лише овочі, а пити — воду. ¹³А потім порівняй наш вигляд із виглядом юнаків, що їдять царську їжу, і вчини зі своїми слугами, як побачиш». ¹⁴Він погодився на це й випробовував їх десять днів. ¹⁵По десятьох днях вони виглядали здоровішими та ситішими за всіх юнаків, що їли царську їжу. ¹⁶Тож наглядач забирав призначену їм їжу та вино, яке вони мали пити, і давав їм натомість овочі.

¹⁷Цим чотирьом юнакам наш Отець дав знання та розуміння всякого письма й мудрості, а Даниїл розумів усі видіння та сни.

¹⁸Коли минули дні, що їх цар призначив, щоб привести їх, головний придворний привів їх перед Навуходоносора. ¹⁹Цар поговорив із ними, і серед усіх не знайшлося рівних Даниїлові, Ананії, Мисаїлові та Азарії, тож вони стали служити цареві. ²⁰І щоразу, коли цар питав їх про мудрість та розуміння, він знаходив їх удесятеро кращими за всіх чаклунів та ворожбитів у всьому своєму царстві. ²¹І Даниїл залишався там аж до першого року царя Кира.